Ы мювзу Iqtisadi antropologiyanin tedqiqat obyekti, predmeti ve yaranma tarixi



Yüklə 54,5 Kb.
səhifə1/2
tarix02.01.2022
ölçüsü54,5 Kb.
#39011
  1   2
Iqtisadi antropologiyanin tedqiqat obyekti


Ы мювзу

Iqtisadi antropologiyanin tedqiqat obyekti, predmeti ve yaranma

tarixi.

Bu elm xx esrde yaranan sosiologiya, antropologiya, iqtisadiyyat elmlerinin qovsaginda meydana gelib. Iqtisadi antropologiya insanlarын mal ve xidmet teminati sahelerinde qarsiliqli munasibetleriни юyrenir. Klassik iqtisadi antropologiya esasen kapitalizme qederki, bazarin olmadigi ve ya bazarin movcud olsa da, heyat terzini teyin etмяdiyi cemyyeti ve sade kend cemiyyetiндяки игтисади munasibetleri oyrenir. Muasir post industrial seraitde dunya bazarinin movcud oldugu bir vaxtda bazar butun cemiyyete inteqrasiya edir. Odur ki, klassik iqtisadi antropologiyadan ferqli olaraq, muasir iqtisadi antropologiyanin elmi fокусунda muasir cemiyyetin iqtisadi problemleri durur.

Мядяниййят вя игтисадиййат анлайышлары защирян мцхтялиф эюрцнсяляр дя мащиййятъя чох йахындырлар. Бир щалда ки, мядяниййят ъямиййят тяряфиндян топланыб нясилдян нясля ютцрцлян тяърцбядир , бу ялагя даща айдын эюрцнцр. Чцнки иътимаи тяърцбя ъямиййти тяшкил едян инсанларын гаршылыглы фяалиййяти механизминдя йараныр. Бу фяалиййятин ясасында щяр шейдян яввял мцбадиля – яшйаларла, хидмятлярля , информасийа иля мцбадиля дайаныр. Щям мцаси ъямиййятляр, щям дя кечмиш ъямиййятляр онлардакы мцбадилянин формаларын эюря фярглянирляр. Щятта глобаддашма просеси бу сащядя там, мцтляг унификасийайа эятириб чыхара билмир. Мцхтялиф ъямиййятлярин тарихи тяърцбясиня олдуьу кими сирайят етмяк, билаваситя она истинад етмяк тарихян бюйцк сящвляря сябяб олмушдур. Бу сящвляр ХХ ясрин сонары ХХЫ ясрин яввялляриндя юзцнц эюстярди. Мяс. 70-ъи иллярдя Африка юлкялярини гярб ъямиййятляриня модернляшдирмяк, вя йа сосиализм моделини Шярги авропа юлкяляриндя Русийа моделиндя тятбиг етмяк, Ирак вя Яфганыстанда «демократийа» тятбиг етмяк вя с.

Щяр бир игтисадчы. Сосиолог, сийасятчи, журналист мцбадилянин конкрет принсипиня ясасланан ъямиййятин щансы мядяниййятя малик олдуьуну щюкмян билмядидир. Мядяни яняня щямишя игтисади мцнасибятляря мцбадиля вя бюлэцйя тясир едир. Игтисади антрополоэийанын юйрянмяли олдуьу ян мцщцм проблемлярдян бири бу суал ятрафындадыр ки,бцтцн базарлар универсал ганунлары табе олур йохса етник мядяниййят, милли шцур бурада да юз мющцрцнц вура билир? Тарих бойу бцтцн ъямиййятлярдя базар мцнасибятляриндян башга мцбадиля вя бюлэц формалары да олубму?Яэяр олубса онларын бир-бириня мцнасибяти неъя олмушдур? Базардан яввялки мцбадиля формалары мцасир ъямиййятлярдя щяля дя галырмы, йохса ХВЫЫЫ –ХЫХ ясрлярдя Авропада йаранмыш универсал базар схемляри тяряфиндян сыхышдырылыб сырадан чыхарылмышдыр? Бир чох тядгигатчылар ЫЫ вя ЫЫЫ дяряъяли юлкялярдя бащалы модернизасийа програмларынын уьурсузлуьуну етно мядяни амиллярин нязяря алынмамасы иля ялагяляндиририляр.

Игтисади антрополоэийа термини илк дяфя 1930-ъу илдя ишлядилиб. О вахта кими игтисади антрополоэийа мясяляляри «сосиал антропооэийа»нын бир бюлмячсиндя юз яксини тапырды. Ъямиййятин инкишафы вя онун барясиндя елмин инкишафы Игт. Ант. Анлайышыны фяргляндирди. Бу ян яввял ЫЫ дцнйа мцщарибясиндян сонракы дюврдя тядгигатларын обйектиндя бир мясялянин – яняняви ъямиййятин, яняняви тясяррцфатын сырадан чыхмасы мясялясинин гойулушу иля ялагядар иди. 60-70-ъи иллярдя тядгигатчылар гейри-гярб ъямиййятлярини юйряняндя илк синфи вя синфягядярки ъямиййятляря аид олан просес вя мцнасибятляри юйряндикляриня ямин дейилдиляр. Яслиндя яняняви ъямиййятляр ады иля юйряндикляри щямин мядяниййятляр йа даща гядим вя мцряккяб ъямиййятлярин даградасийасынын нятиъяси иди, йа да яняняви вя мцасир ъямиййятлярин гаршылыглы тясириндян доьан системляр иди.

Iqtisadi antropologiyanin tedqiqat cercivesi genis spektrlidir. Buraya istehsal ve onun butun novleri, bolgu ve onun novler( mubadile, tekrar bюlgц, ticaret ve bazar) ve istehlak problemleri aiddir. Iqtisadi antropologiya emeyin sosial ve iqtisadi bolgulerini oyrenmekle sosila antropologiaya da da mudaxile edir.

Игт. Антр. сосиолоэийа, игтисадиййат, сосиал психолоэийа, антрополоэийа елмляри иля сых ялагядядир. Яслиндя бу фяннлярин предметляри арасында кяскин сядд гоймаг мцмкцн дейилдир. Мяс. ян бюйцк сосиологлар етнографик мялуматлардан истифадя едирдиляр вя бунунла да щям сосиолоэийанын щям дя елми антрополоэийанын баниляриня чеврилмишдиляр (К.Маркс, Е.Дйуркгейм). Сосиологлар ян чох диггятлярини мцасир ъямиййятляря верирляр, антропологларын тядгигат мяркязиндя ися тарихи ъямиййятляр вя мядяниййятлярарасы мцгайисяляр дайаныр.

Iqtisadi antropologiyanin en mukemmel terifi: iqtisadi antropologiya fealiyyetin ve soсial inistutlarin qarsiliqli munasbetlerini ve deyerler sistemini oyrenen elmdir. Iqtisadi antropologiyanin baza movzulari: istehlak, istehsal ve mubadiledir.




Yüklə 54,5 Kb.

Dostları ilə paylaş:
  1   2




Verilənlər bazası müəlliflik hüququ ilə müdafiə olunur ©azkurs.org 2024
rəhbərliyinə müraciət

gir | qeydiyyatdan keç
    Ana səhifə


yükləyin