НОВИЙ ЛІТАК ДЛЯ СІЛЬГОСПРОБІТ "Слобідський край", 10.06.2009, Харківська обл. ЗАТ "Авіаційна фірма "Лілієнталь" (Харків) приступила до випуску літака Х-32СХ-1.
Спеціалізований одномісний сільгосплітак Х-32СХ-1 має більшу злітну вагу й вантажопідйомність, ніж Х-32 (базова модель).
Як повідомили на фірмі, прототип літака був розроблений і випробуваний у 2001 році, але модель була недостатньо затребуваною через її вузьку спеціалізацію. Замовники воліли купувати багатоцільовий двомісний Х-32 через його універсальність (машина використовується і для сільгоспробіт, і для навчання пілотів). Зараз для авіакомпаній актуальне підвищення рентабельності авіахімробіт, зокрема, за рахунок того, що нова модель працює із сипучими матеріалами для боротьби з гризунами й проведення аеропосівів.
Як відзначив голова правління "Лілієнталя" Анатолій Бородін, у середині 2008 року підприємство досягло обсягу виробництва 4-5 літаків на місяць, але у зв'язку зі світовою економічною кризою обсяги виробництва знову знизилися до 3-4 машин. Справа в тому, що підприємство розвивається тільки за рахунок власних оборотних коштів. В Україні немає економічної доцільності брати кредити в комерційних банках, а держава пільгових кредитів не дає. "Якби держава надала підтримку сільгоспавіабудуванню в Україні, то обсяги виробництва фірми досягли б 15-20 літаків на місяць", - відзначив А. Бородін.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=2334
ДТЭК ДЕРЖИТ НОС ПО ВЕТРУ Лариса Лазоренко, "Салон Дона и Баса", 09.06.2009, Донецкая обл. Энергетический холдинг группы "Систем Кэпитал Менеджмент" будет строить ветряки. "Зеленая энергетика" теперь станет новым видом бизнеса Рината Ахметова.
Как сообщил генеральный директор ДТЭК Максим Тимченко изданию "Дело", ДТЭК создала предприятие Wind Power, которое будет заниматься реализацией проектов в сфере ветроэнергетики.
"Наша стратегическая задача - ветроэнергетика должна составлять не менее 20% в портфеле мощностей ДТЭК", - уточнил топ-менеджер холдинга. По словам Тимченко, уже в 2009 году на развитие ветроэнергетики ДТЭК потратит более 20 млн. грн. В перспективе инвестиции будут исчисляться "миллионами долларов".
Ареал - Азовье
Сейчас компания рассматривает возможность размещения ветряных электростанций на побережье Азовского моря, в Донецкой и Запорожской областях. Если заявленные планы будут реализованы, то, по оценкам экспертов, Wind Power сможет производить до 6 миллиардов "зеленых" киловатт-часов электроэнергии в год. Чиновники Донецкой и Запорожской областей подтверждают интерес структур Рината Ахметова к этому виду бизнеса. "ДТЭК интересуется площадками на побережье Азовского моря, где очень ветрено", - сообщил глава Донецкого облсовета Анатолий Близнюк.
Первую так называемую "ветроферму" (представляющую собой ветряки, размещенные рядами на определенном участке) ДТЭК намерена запустить "через год-два". По мнению предправления Украинской ветроэнергетической ассоциации Андрея Конеченкова, ее основой вполне может стать действующая Новоазовская ветроэлектростанция, которая находится в управлении ДТЭК. В то же время Конеченков отметил, что оборудование Новоазовской станции устаревшее. "Если Wind Power захочет поставить новые современные мегаваттные агрегаты, компании придется провести заново ряд исследований. Например, один год понадобится на изучение ветрового потенциала и орнитологии", - утверждает эксперт. Кроме того, довольно много времени занимает оформление юридических документов на отведение земли.
Зеленый тариф
Аналитик инвесткомпании "Сократ" Сергей Невмержицкий подсчитал, что если ДТЭК реализует заявленные планы (относительно 20-процентной доли ветроэнергетики), то ветряки компании будут выдавать до 6 млрд. киловатт-часов электроэнергии в год. Для этого мощность Wind Power должна составлять 2 тысячи мегаватт, что сравнимо с мощностью энергогенерирующей компании "Донбассэнерго".
"Строительство таких мощностей потребует значительных финансовых вливаний. Очевидно, ДТЭК необходимо будет привлекать кредитные средства", - считает Невмержицкий. Эксперты оценивают проект как весьма перспективный. В первую очередь, благодаря введению Верховной Радой "зеленого тарифа" на электроэнергию.
Суть его в том, что производимая из альтернативных источников электроэнергия закупается "Энергорынком" по завышенной цене, а разница в тарифах покрывается за счет дотаций. Так, если сейчас ветровые станции продают электроэнергию по цене около 300-600 грн. за мегаватт-час, то по "зеленому тарифу" она будет стоить до 1,2 тыс. грн.
http://www.salon.donetsk.ua/rubrics/9872.php
ДЕНЬ АСКАНІЙСЬКОЇ ВІВЦІ Анатолій Жупина, Василь Піддубняк, "Новий день", 09.06.2009, Херсонська обл. Їй-право, нашій рідній асканійській вівці пора пам'ятник ставити! А вона все десь унизу, біля підніжжя.
Відібрали у вівці споконвічні пасовища, не чути у степах тронки, а шановану у краї професію вівчаря славлять тільки по великих святах. Слава Богу, зрозуміли: не туди йдемо, не туди!
- Особливістю сучасного світового вівчарства є зростання економічної значимості виробництва баранини, - наголошує заступник голови облдержадміністрації Анатолій Осінній, відкриваючи нараду "Асканійська вівця". Нарада ця другий рік поспіль проходить в Асканії-Новій - на базі державного науково-селекційного центру з вівчарства Інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова.
Люду з'їхалося чимало: представники головних управлінь АПК Херсонської, Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Запорізької областей та АР Крим, начальники та спеціалісти районних управлінь агропромислового розвитку, керівники господарств, які займаються вівчарством у південному регіоні України, переробники, постачальники, споживачі…
Світ повернувся обличчям до вівці! А ми ж?
- Фізіологічна норма споживання м'яса на одну людину за нормами Всесвітньої організації охорони здоров'я складає 85 кілограмів, із них 3-8 кілограмів повинно припадати саме на баранину, - говорить Анатолій Осінній. - Однак в Україні торік на людину спожито лише 40 грамів баранини. І це в той час, коли населення країн Євросоюзу споживає 3,5 кілограма дієтичного м'яса. Вловлюєте різницю?
Директор Інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова Володимир Вороненко закликає:
- Потрібно все-таки звернутися до історичного досвіду. Пам'ятаєте: перші поселенці Таврійського краю намагалися займатися і конярством, і молочним скотарством, але ефективним все-таки стало вівчарство. Завдяки вівчарству з'явилася в Асканії-Новій одна з найперших шкіл на селі, лікарня, електростанція, перший автомобіль у господаря. І справді: у позаминулому, у минулому століттях ця тварина збагачувала своїх господарів.
Ця здатність вівці збагачувати не втратила своєї актуальності і зараз. Навіть навпаки. Ось факт. Два роки тому приїздив на Херсонщину шейх із Саудівської Аравії. Заможний гість заявив, що готовий у нас щомісячно закуповувати по 100 тонн баранини. Щоправда, не мороженої, але охолодженої - лише б ваш аеропорт приймав літаки з рефрижераторами…
Ні з аеропортом поки що не складається, ні з вівчарством. Ера повітроплавання на Херсонщині обмежується повітряними кулями, а прибуткової галузі - невеликими отарами.
Проблеми галузі в історично вівчарській області окреслила заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку ОДА Надія Ланкіна.
- Раніше практично кожне господарство мало овець, - зауважує Надія Петрівна. - На превеликий жаль, сьогодні з 498 сільгосппідприємств вівчарством займаються лише 64. Найбільші з них - дослідні господарства "Асканійське", "Маркеєво", "Асканія-Нова", ЗАТ "Червоний чабан" і "Світанок" Новотроїцького району.
- Галузь стала збитковою. Торік за рентабельності тваринництва до 6% вівчарство було збитковим на 70%. Кілограм вовни здавали за ціною 4-6 гривень. А були ділки, котрі і по дві гривні забирали, бо селяни не знали, куди збути товар.
Дотація з боку держави складала 12 гривень за кілограм вовни при собівартості 25 грн. Збитки від реалізації вовни по Каланчацькому району склали торік 314 тисяч гривень, по Новотроїцькому - 363 тисячі, Чаплинському - 378 тисяч, по Каховському - 658 тисяч. Понад 1 млн. 844 тис. збитків…
От вам і золоте руно сонячної Таврії!
Та не все так безнадійно. Навіть в умовах світової економічної кризи, яка і Херсонщину не оминула, в області за 4 місяці року намітилося збільшення поголів'я овець у сільгосппідприємствах на 7,5%, а загалом по всіх категоріях господарств - на 1,3%. Відрадні зрушення сталися насамперед у Голопристанському, Горностаївському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Каховському районах. А ось "у Верхньорогачицькому та Іванівському районах жодної вівці не залишилося!"
А колись же, у 1990-х, обласна отара налічувала мільйон овець! Від того мільйона залишилася (за статистикою) лише десята частина.
Учасники наради зібралися у майстер-класі під відкритим небом. Не зайве ще раз повчитися у справжніх майстрів елементам технології бонітування овець, стрижки, класування вовни, машинного доїння овець, виготовлення бринзи з овечого молока.
Зацікавлених осіб зібрав аукціон племінних овець. Шкода тільки, що з більш як 300 тварин нових господарів здобули менше 10. Що тут скажеш? Бачать очі, та зуб не йме.
Ставимо учасникам наради одне і те ж запитання: "Чи спроможна наша держава стати українською Австралією?" Відповіді можна звести до однієї: "Повинна перевершити Австралію!"
Це сказали люди авторитетні й знаючі, директори дослідного господарства "Асканійське" Віра Найдьонова, Інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова Володимир Вороненко, голова правління ЗАТ "Червоний чабан" Віктор Дзяткевич…
http://www.newday.kherson.ua/2009/06/09/den-askanjsko-vvts/
Dostları ilə paylaş: |