Сагітальні аномалії прикусу. Дистальний прикус. Етіологія, патогенез, клініка та діагностика дистального прикусу

Yüklə 1,39 Mb.

səhifə	2/7
tarix	25.11.2016
ölçüsü	1,39 Mb.
	#138

1 2 3 4 5 6 7

ТЕМА: Комплексне лікування та профілактика дистального прикусу.

Факультет – стоматологічний, курс – 4, семестр - 8, кількість годин – 2.

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Дистальна оклюзія – це таке порушення змикання зубних рядів, коли нижні зуби розміщуються дистально по відношенню до верхніх. Таким взаємовідношення зубних рядів може бути зумовлене різними факторами. Цей факт досить важливий так як визначає суть лікування. Однак, слід зауважити, що, як правило, зустрічаються комбіновані форми.

ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:

Вивчити основні види дистальної оклюзії, причини та механізми їх розвитку.
Оволодіти основними принципами постановки діагнозу, методами лікування і попередженя аномалій в різні вікові періоди.

ІІІ. ВИХОВНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:

сформулювати представлення про пріоритет вітчизняної медичної школи в рішенні даної проблеми;
на матеріалі теми розвити чуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій;
сформулювати представления про основи психотерапевтичного підходу до хворих;

ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ:

Дисципліна

Знати

Вміти

1.Забезпечуючі дис-ципліни:

-анатомія

2.Наступні дисцепліни (забезпечуємі)

-нормальна фізіологія

3.Внутріпредметна інтеграція:

-ортодонтія

-анатомічні особливості будови органів порожни-ни рота

-фізіологічні і функціо-нальні особливості по-рожнини рота

-класифікації аномалій та деформацій зубощелепо-вої системи

-методика обстеження ортодонтичного хворого

-розрізняти різні групи зубів

-розріняти органи ротової порожнини

-визначити функції порожнини рота

-провести обстеження ортодонтичного хворого

-методику постановки кінцевого діагнозу

V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ:

Структурно-логічна схема теми:

Лікуваннядистального прикусу являє собою складне завдання і залежить не тільки від клінічної форми та ступеня її виразності, але й від віку хворого.

Основні зусилля при лікуванні дистального прикусу повинні бути направлені на:

уникнення гальмуючого впливу неправильного функціонування м'язів губ, щік, язика на ріст і формування щелеп;
нормалізацію функцій зубощелепного апарату -дихання, ковтання, мови, жування;
виправлення положення зубів, форми зубних рядів і прикусу;
стимулювання росту апікального базису зубних дуг в ділянках затримки їх розвитку;
стримування росту верхньої щелепи і стимулювання росту нижньої щелепи.

Лікування дистального прикусу в тимчасовому періоді полягає в профілактичних заходах і зводиться до створення умов, що сприяють нормальному розвитку зубощелепного апарату дитини. При цьому санації підлягає порожнина рота й носова частина глотки. Велику увагу в першому періоді тимчасового прикусу необхідно приділити міогімнастиці за методикою В. С. Куриленко, 3. Ф. Василевської, що спрямована на зміцнення колового м'яза рота й м'язів, що висувають нижню щелепу. Через деякий час можна підключити до комплексу тренування скелетних м'язів, використовуючи відому міогімнастику, розроблену Роджерсом, а також апарат Дасса.

В міру адаптації дитини до лікарських маніпуляцій можна застосовувати як профілактичні, так і лікувальні апарати.

Із профілактичних апаратів:

для попередження смоктання та закушування нижньої губи - апарат на нижню щелепу з пелотами на вестибулярній дужці;
для попередження смоктання пальця або язика - пластинка на верхню щелепу із дротяною або пластмасовою защиткою.

У дітей з дистальним прикусом, ускладненим глибоким, застосовуються лікувальні апарати: пропульсор Мюлемана або пластинка на верхню щелепу з подовженою похилою площиною. Похилу площину при цьому необхідно моделювати з піднебінної сторони від шийок фронтальних зубів під кутом 45° для поступального ковзання вперед нижніх різців до верхніх. Із цим апаратом добре використовувати шапочку-пращу для втримання нижньої щелепи в такому положенні.

При прогнатичному прикусі, ускладненому відкритим, акцент роблять на нормалізацію функцій ковтання й дихання, використовуючи при цьому вестибулярний мантель (пластинку Кербітца) і апарат Крауза.

До кінця тимчасового прикусу, перед прорізу-ванням постійних зубів застосовують апарати Френкеля І і II типу. І тип - у хворих з дистальним прикусом, що поєднується зі звуженням зубних рядів і протрузією фронтальних зубів. II тип (рис. 9.1) -у пацієнтів з дистальним прикусом, ускладненим глибоким.

Рис. 9.1. Апарат Френкеля II типу.

Змінний період прикусунайбільш сприятливий для лікування, тому що на цей період припадають найважливіші етапи розвитку й становлення жувального апарату. Процес зміни зубів супроводжується посиленим ростом щелеп, найбільшою мірою реалізується біологічна потенція до росту. Все це необхідно враховувати при виборі методу лікування, а також раціональної конструкції ортодонтичного апарата.

Рис. 9.2. Пропульсор Мюлемана.

У змінному періоді прикусу поряд з міогім-настикою і боротьбою зі шкідливими звичками широко використовуються різні конструкції орто-донтичних апаратів: пластинки Шварца з похилою або накушувальною площадкою (рис. 9.3), апарат Френкеля І та II типу, Крауза, пропульсор Мюле-мана (рис. 9.2).

При недорозвиненій нижній щелепі, що супроводжується компресією в бічних ділянках, застосовуються знімні апарати для стимуляції росту нижньої щелепи, які дозволяють вибірково вплинути на зуби й зубні ряди, альвеолярний відросток, щелепу в цілому (рис. 9.4).

При дистальному положенні нижньої щелепи використовується апарат Данькова (рис. 9.5). Ор-тодонтичне лікування при надмірному розвитку верхньої щелепи полягає головним чином у зміні осьового нахилу верхніх передніх зубів, зміні форми зубної дуги, вкороченні зубного ряду, гальмуванні росту верхньої щелепи шляхом видалення перших премолярів при прорізуванні ікла.

Зміну осьового нахилу зубів можна здійснити за допомогою знімних апаратів з ретракційною дужкою. У випадках значної протрузії різців на вестибулярних дужках наварюються пластмасовіпелоти або зачепи, що перешкоджають зіслизанню дужки. Для орального переміщення зубів (різців і іклів) і зведення проміжків між ними застосовують апарат Осадчого або Айзенберга (рис. 9.6, 9.7). При супраоклюзії верхніх або нижніх фронтальних зубів в апаратах використовуються накушувальні площадки.

При звуженні верхньої зубної дуги для виправлення її форми в знімні апарати вварюється гвинт або омегоподібна петля Коффіна. Досить ефективним для цих цілей є апарат для лікування дистального прикусу, що являє собою пластинку на верхню щелепу, яка поєднує в собі конструктивні особливості апаратів Осадчого та пластинки Шварца з похилою площиною. При необхідності розширення в апарат уварюється гвинт або петля Коффіна.

У більшості пацієнтів з дистальним прикусом переважає поєднана форма, тобто недорозвинення нижньої щелепи й надмірний розвиток верхньої щелепи, зі звуженням однієї чи обох щелеп.

Лікування таких хворих проводиться з урахуванням морфологічних і функціональних порушень: ступеня розвитку щелеп (базальних і альвеолярних дуг), розташування їх у черепі, взаємороз ташування щелеп одна до одної, ступеня звуження зубних рядів і осьового нахилу зубів, особливо фронтальних. З цією метою використовуються перераховані вище апарати, а також апарат Андрезена - Гойпля, апарат Айнсворта, Мершона, формувач прикусу Бімлера (А і В типу), міжщелепна тяга (рис. 9.8., 9.9).

У постійному періоді прикусуапаратурне лікування досить утруднене і супроводжується рецидивами в старшому віці, тому що вже виникла стійка артикуляційна рівновага, встановилися стійкі міотатичні рефлекси, а кістки щелеп, суглобового, вінцевого й альвеолярного відростків втратили здатність до значних пластичних перетворень. Найбільш раціональними методами лікування в даний період є використання апаратів механічної дії, зокрема брекетів. У деяких випадках ортодонтичне лікування поєднують із хірургічною підготовкою. Змінити осьовий нахил верхніх фронтальних зубів при великому сагітальному зазорі (більше 5 мм) і відсутності проміжків досить складно без видалення окремих зубів (частіше премолярів) з наступним переміщенням іклів і різців. При макро-гнатії проводять компактостеотомію для зростання пластичності кісткової тканини й прискорення ортодонтичного лікування.

Рис. 9.3. Пластинки Шварца з похилою площиною та з накушувальною площадкою.

Рис. 9.4. Різноманітні конструкції знімних апаратів для стимуляції росту нижньої щелепи.

Рис. 9.5. Апарат Данькова.

Рис. 9.6.Апарат Айзенберга.

Рис. 9.7. Апарат Осадчого.

Рис. 9.8. Апарат Андрезена - Гойпля з омегоподібною петлею Коффіна.

Рис. 9.9. Апарат Андрезена - Гойпля з гвинтом.

У важких випадках дистального прикусу застосовують оперативні втручання.

Для прискорення ортодонтичного лікування й скорочення термінів лікування широке застосування отримали фізіотерапевтичні методи лікування (вібраційний вплив, вакуум-терапія, електрофорез, МРТ мм-діапазону), які в комплексі з апаратурним лікуванням дають чудові результати.

Таким чином, лікування різних форм дистального прикусу не проводиться за єдиним методом, а вимагає в кожному окремому випадку індивідуального підходу. При цьому неможливо обмежитися впливом тільки на одну щелепу, тому що в клініці майже не зустрічаються ізольовані аномалії однієї щелепи без відхилень від норми іншої.

VІ. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції і зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методич-ного забезпечення (контролю, нагляд-ності, ТЗН, інструк-ції, обладнання і ма-теріали)

Час в хв.

1

2

3

4

5

6

1. Підготовчий етап

1.

2.
3.

Організація заняття
Постановка навчальних цілей

Контроль вихідного рівня знань:

ІІ

Усне опитування

Журнал

Методичні розробки

Питання

3
2
15

ІІ Основний етап

1.

Формування професійних вмінь і навиків:
-провести курацію хворого;

-провести дифдіагностику захворювання;

-визначити схему лікування.

ІІІ

Практичний тренінг;
Професійний тренінг в рішенні нетипових завдань;

Рішення ситуаційних задач по наданню першої невідкладної медичної допомоги при невідкладних станах;

Тестовий контроль ІІ рівня

Обладнання, інструментарій
Алгоритми

Моделі щелеп,штангенциркуль,циркуль.

Відтисні ложки,відюиткові матеріали.

Алгоритми надання першої невідкладної медичної допомоги

Тести ІІ рівня

55

ІІІ Заключний етап

1.
2.
3.

Контроль і корекція рівня професійних знань і умінь.
Підведення підсумків заняття.

Домашнє завдання

ІІІ

Індивідуальний контроль практичних навиків та їх результатів

Результати курації хворих і рішення тестових завдань

Журнали
Методичні розробки

10

3
2

VІІ. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1.Матеріали контролю для підготовчого етапу занять:

-питання для контролю вихідного рівня знань:

Особливості лікування дистального прикусу в ранньому дитячому віці.
Особливості лікування дистального прикусу в змінному періоді прикусу.
Особливості лікування дистального прикусу в постійному періоді прикусу.
Показання до хірургічних втручань у комплексному лікуванні дистального прикусу.
Показання до застосування пластинки Шварца .
Показання до застосування активатора Андрезена-Гойпля з омегаподібною ружиною.
Показання до застосування та конструктивні особливості апарата Айзенберга.
Показання до застосування пропульсора Мюлемана.
Конструктивні особливості функціонального регулятора Френкеля Iтипу й показання до його застосування.
Конструктивні особливості функціонального регулятора Френкеля IІ типу й показання до його застосування.
У чому полягає сутність функціонального методу лікування, запропонованого Френкелем?
Роль профілактичних заходів у попередженні дистального прикусу.
Показання до застосування вестибуло-оральної пластинки Крауса
Роль міогімнастики в лікуванні дистального прикусу.
Які міогімнастичні вправи використовуються в комплесі лікування дистального прикусу.

2.Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

- задачі і тести ІІ рівня;

алгоритми надання першої медичної допомоги при невідкладних станах;
орієнтіровочна карта для формування практичних знань і умінь.

Студенти самостійно обстежують пацієнта, ставлять попередній діагноз, знімають відбитки щелеп та відливають контрольні та діагностичні моделі, проводять антропометричні дослідження моделей, виставляють кінцевий діагноз та складають план лікування.

3. Матеріали контролю для заключного етапу:

амбулаторні історії хвороби;
результати контролю вихідного рівня знань;
результати тестового контролю.

4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:

- методичні рекомендації;

- домашнє завдання:

а) Підготуватися до наступного заняття на тему: “Вертикальні аномалії прикусу. Глибокий прикус. Етіологія, патогенез, профілактика”, використовуючи методичні рекомендації до заняття;

б) Записати в зошитах для домашніх завдань класифікації глибокого прикусу та його етіологію.
VІІІ. ЛІТЕРАТУРА (див.список літератури):

Навчальна: а) основна:

б) додаткова:

КОНВЕРТАЦІЙНА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗА МОДУЛЕМ

«Аномалії та деформації зубощелепного апарату»

ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ

Традиційна шкала	Конвертація у бали
«5»	6
«4»	5
«3»	3
«2»	0

Методичну розробку склав: ас. Аваков В.В.
Методична розробка обговорена і затверджена на засіданні кафедри від _________ 201__ р. Протокол №_____.

Зав.кафедри

дитячої стоматології

д.мед.н., професор Мельничук Г.М.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для викладачів до практичного заняття № 11

з ортодонтії на основі кредитно-модульної системи навчання

Змістовний модуль № 2
Аномалії прикусу.
ТЕМА: Вертикальні аномалії прикусу. Глибокий прикус. Етіологія, патогенез, профілактика.

Факультет – стоматологічний, курс – 4, семестр - 7, кількість годин – 2.

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Глибокий прикус є одним з видів вертикальних аномалій прикусу. В нормі фронтальні зуби однієї щелепи, повинні перекривати однойменні зуби іншої, не більше, чим на 1/3 величини коронки зуба. У більшості людей верхні зуби перекривають нижні. При наявності інших відповідних ознак – це буде ортогнатичний прикус. При більшій величині перекриття можна говорити про глибоке перекриття.

ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:

Вивчити основні форми глибокого прикусу, причини та механізм їх розвитку.
Оволодіти основними принципами постановки діагнозу, методами лікування і попередженя аномалій.

ІІІ. ВИХОВНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:

сформулювати представлення про пріоритет вітчизняної медичної школи в рішенні проблеми лікування поворотів зубів;
на матеріалі теми розвити чуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій;

ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ:

Дисципліна

Знати

Вміти

1.Забезпечуючі дис-ципліни:

-анатомія

2.Наступні дисцип-ліни (забезпечуємі):

-нормальна фізіологія

3.Внутріпредметна інтеграція:

-ортодонтія

-анатомічні особливості будови органів порожни-ни рота

-фізіологічні і функціо-нальні особливості по-рожнини рота

-класифікації аномалій та деформацій зубощелепо-вої системи

-методика обстеження ортодонтичного хворого

-розрізняти різні групи зубів

-розріняти органи ротової порожнини

-визначити функції порожнини рота

-провести обстеження ортодонтичного хворого;

-методику виставлення кінцевого діагнозу

V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ:

Глибокий прикус

Глибокий прикус відноситься до вертикальних аномалій прикусу. Частота складає від 20 до 38 %. Для характеристики глибокого прикусу застосовуються різні терміни: "травматичний прикус", "глибоке фронтальне чи різцеве перекриття",

Термін "прикус, що знижується" відображає динамічно прогресуючий процес, при якому різці однієї щелепи втрачають опору на дентальних горбках антагонуючих зубів і зісковзують до ясенного краю.

Термін "травмуючий прикус" свідчить про те, що передні зуби однієї щелепи при змиканні зубних рядів доторкаються до слизової оболонки ясен або альвеолярного відростка протилежної сторони.

Глибокерізцевеперекриття-цетакаформазми-кання, при якій ріжучі поверхні нижніх фронтальних зубів встановлюються на скаті tuberculumden-tale однойменних верхніх зубів. Глибокий прикус -це така форма змикання, при якій ріжучі поверхні нижніх фронтальних зубів переходять за tuberculumdentale верхніх зубів.

Глибоке різцеве перекриття є вихідною формою для виникнення патологічного прикусу.

За класифікацією Енгля, глибокий прикус входить до І класу - "відхилення від норми у фронтальній ділянці", а розташування щелеп перебуває в "мезіодистальній гармонії".

Згідно з класифікацією прикусів А. І. Бетельмана, глибокий прикус - це патологічний прикус, що належить до вертикальних аномалій.

А. Я. Катц зараховує глибокий прикус до 1 групи — деформація локалізується у фронтальній ділянці, "функціональна патологія виражена різким переважанням шарнірних артикуляційних рухів нижньої щелепи, недостатністю всієї жувальної мускулатури".

Глибокий прикус можна розглядати і як супра-оклюзію фронтальних зубів і інфраоклюзію бокових зубів (згідно з класифікацією Бетельмана аномалій положення окремих зубів і класифікацією Енгля аномалій положення окремих зубів).

А. І. Бетельманподіляв глибокий прикус на:

• перекриваючий;

• блокуючий;

• дахоподібний.

Перекриваючий прикус буває двох видів:

вузький — з вестибулярним розташуванням других верхніх різців;
широкий - з правильним розташуванням верхніх фронтальних зубів у зубному ряду, але з різким нахилом у бік язика.

Д. А. Калвелгсрозглядав глибокий прикус як:

• перекриваючий (опістогнатичний);

• комбінований з прогнатією (дахоподібний).

Ф. Я. Хорошилкінаподіляє глибокий прикус на три ступені глибокого різцевого перекриття, які визначають за висотою коронок центральних різців:

I - від 1 /З до 2/3 їх висоти

II - від 2/3 до 3/3

III - більше від висоти коронок зубів.

Крім того, автор оцінює 3 ступені різцевого перекриття у міліметрах:

I - до 5 мм;

II - від 6 до 9 мм;

III - більше 9 мм.

Л. В. Маркосянвиділяє:

а) глибокий прикус без зміщення нижньої щелепи;

б) глибокий прикус зі зміщенням нижньої щелепи;

в) комбінована форма.

У групі А, в свою чергу, розрізняють загальний глибокий прикус та фронтальний глибокий прикус. Загальний глибокий прикус характеризується зу-боальвеолярним подовженням у передній ділянці обох щелеп. У ділянці бокових зубів наявне зубо-альвеолярне вкорочення. Фронтальний глибокий прикус відрізняється від загального глибокого прикусу відсутністю змін в ділянці бокових зубів.

За класифікацією ВООЗ,глибокий прикус відносять до аномалій співвідношень зубних дуг:

а) надмірне перекриття;

б) надмірний перекриваючий прикус.

Отже, глибокий прикус - це таке співвідношення зубних рядів у фронтальних ділянках верхньої і нижньої щелеп, при якому верхні центральні різці перекривають нижні більше ніж на 1/3 коронки зубів при відсутності ріжучо-горбкового контакту.

Етіологія глибокого прикусу

У появі глибокого прикусу велике значення має:

спадковість;
різні пренатальні патології (токсикоз вагітних, травми, інфекційні хвороби під час вагітності, авітамінози тощо);
хвороби раннього дитячого віку;
неправильне штучне вигодовування, що призводить до переважання м'язів-підсилювачів, нижньої щелепи над м'язами, які висувають нижню щелепу;
значний розрив у строках прорізування верхніх і нижніх різців;
надмірний розвиток міжщелепних кісток;
каріозне або некаріозне ураження твердих тканин бокових зубів, у тому числі нерівномірне їх стирання;
рання втрата тимчасових молярів, перших постійних молярів або других бокових зубів;
шкідливі звички - смоктання і прикушування пальців, різних предметів викликають відхилення передніх зубів, порушення проксимальних контактів та контактів із зубами-антагоністами, що призводить до зниження висоти прикусу, встановлення перших постійних молярів на неправильному оклюзійному рівні і недорозвитку альвеолярних відростків у бокових ділянках. Порушення контактів між передніми зубами обумовлює зубоальвеолярне видовження в цій ділянці;
зміни розташування передніх зубів, втрата їхнього опору, що призводить до зубоальвеолярного видовження;
ті самі результати настають і внаслідок збільшення одного із зубних рядів при наявності надкомплектного зуба, діастем, тимчасових молярів, що затрималися, при індивідуальній макродентії або зменшенні одного із зубних рядів при ретенції або адентії окремих зубів (частіше других премолярів), мікродентії на одній щелепі, порушення послідовності зміни верхніх і нижніх тимчасових зубів або строків прорізування постійних зубів.

Порушення росту альвеолярних відростків по вертикалі викликає і наявність інших патологічних прикусів (мезіальний, дистальний, перехресний), які ускладнюють глибокий прикус і призводять до поєднаної патології.

VІ. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:

№ п/п	Основні етапи заняття, їх функції і зміст	Навчальні цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю і навчання	Матеріали методич-ного забезпечення (контролю, нагляд-ності, ТЗН, інструк-ції, обладнання і ма-теріали)	Час в хв.
1	2	3	4	5	6
1. Підготовчий етап
1. 2. 3.	Організація заняття Постановка навчальних цілей Контроль вихідного рівня знань:	ІІ	Усне опитування	Журнал Методичні розробки Питання	3 2 5 10
ІІ Основний етап
1.	Формування профе-сійних вмінь і навиків: - провести обстеження ортодонтичного хворого; - провести аналіз діагностичної моделі; - визначити схему лікування;	ІІІ	Практичний тренінг; Професійний тренінг в рішення нетипових професійних завдань; Практичний тренінг; Рішення ситуаційних задач по наданню першої допомоги при невідкладних станах Тестовий контроль ІІрівня	Обладнання, інструмен-тарій Алгоритми Моделі щелеп, штан-генциркуль, циркуль Відтискні ложки, відбитковий матеріал. Алгоритми надання першої допомоги Тести ІІ рівня	55
ІІІ Заключний етап
1. 2. 3.	Контроль і корекція рівня професійних знань і умінь. Підведення підсумків заняття. Домашнє завдання	ІІІ	Індивідуальний контроль практичних навиків та їх результатів	Результати обстеження хворих і рішення ситуаційних завдань Журнали Методичні розробки	10 3 2

VІІ. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1.Матеріали контролю для підготовчого етапу занять:

-питання для контролю вихідного рівня знань:

Які головні причини розвитку глибокого прикусу
Назвіть основні причини механізму розвитку глибокого прикусу
Основні морфологічні і функціональні зміни, які виникають при глибокому прикусі
Класифікація глибокого прикусу за Калвелісом.
Класифікація глибокого прикусу за Бетельманом
Класифікація глибокого прикусу за Хорошилкіною
Класифікація глибокого прикусу за Маркосян
Класифікація глибокого прикусу за ВООЗ

2.Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

- тести ІІ рівня;

алгоритми надання першої медичної допомоги при невідкладних станах;
орієнтовна карта для формування практичних знань і умінь.

Студенти самостійно обстежують пацієнта, ставлять попередній діагноз, знімають відбитки щелеп та відливають контрольні та діагностичні моделі, проводять при необхідності антропометричні дослідження моделей, виставляють кінцевий діагноз та складають план лікування.

- алгоритми надання першої допомоги при невідкладних станах (див.дод.5)

3. Матеріали контролю для заключного етапу:

-результати контролю вихідного рівня знань;

-результати тестового контролю;

-результати самостійної роботи студентів.

4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:

методичні рекомендації;

- домашнє завдання:

а) Підготуватися до наступного заняття на тему: “Клініка та діагностика глибокого прикусу.” використовуючи методичні рекомендації до заняття;

б) Записати в зошитах для домашніх завданьметоди діагностики глибокого прикусу.
VІІІ. ЛІТЕРАТУРА (див.список літератури):