Сагітальні аномалії прикусу. Дистальний прикус. Етіологія, патогенез, клініка та діагностика дистального прикусу


ТЕМА: Клініка та діагностика глибокого прикусу. Факультет – стоматологічний, курс – 4, семестр - 7, кількість годин – 2. І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ



Yüklə 1,39 Mb.
səhifə3/7
tarix25.11.2016
ölçüsü1,39 Mb.
#138
1   2   3   4   5   6   7
ТЕМА: Клініка та діагностика глибокого прикусу.

Факультет – стоматологічний, курс – 4, семестр - 7, кількість годин – 2.


І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Глибокий прикус є одним з видів вертикальних аномалій прикусу. В нормі фронтальні зуби однієї щелепи, повинні перекривати однойменні зуби іншої, не більше, чим на 1/3 величини коронки зуба. У більшості людей верхні зуби перекривають нижні. При наявності інших відповідних ознак – це буде ортогнатичний прикус. При більшій величині перекриття можна говорити про глибоке перекриття.


ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:

  1. Вивчити основні форми глибокого прикусу, причини та механізм їх розвитку.

  2. Оволодіти основними принципами постановки діагнозу, методами лікування і попередженя аномалій.


ІІІ. ВИХОВНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:

  1. сформулювати представлення про пріоритет вітчизняної медичної школи в рішенні проблеми лікування поворотів зубів;

  2. на матеріалі теми розвити чуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій;



ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ:

Дисципліна

Знати

Вміти

1.Забезпечуючі дис-ципліни:

-анатомія

2.Наступні дисцип-ліни (забезпечуємі):

-нормальна фізіологія


3.Внутріпредметна інтеграція:

-ортодонтія



-анатомічні особливості будови органів порожни-ни рота


-фізіологічні і функціо-нальні особливості по-рожнини рота

-класифікації аномалій та деформацій зубощелепо-вої системи

-методика обстеження ортодонтичного хворого


-розрізняти різні групи зубів

-розріняти органи ротової порожнини

-визначити функції порожнини рота


-провести обстеження ортодонтичного хворого;


-методику виставлення кінцевого діагнозу


V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ:

Клініка і діагностика глибокого прикусу

Клінічні прояви глибокого прикусу залежать від його сукупності з дистальним, мезіальним або перехресним прикусом, аномаліями зубних дуг і аномаліями зубів, що стоять окремо.



Лицеві ознакибувають виражені у вигляді поглиблення супраментальної борозни, потовщення нижньої губи і супутніх порушень, характерних для дистального або мезіального прикусу (рис. 11.1).

У порожнині ротаспостерігаються зміни у вигляді збільшення перекриття верхніми фронтальними зубами нижніх більше як на 1/3 при відсутності ріжучо-горбкового контакту, сплощення зубних дуг, альвеолярні відростки у ділянці фронтальних зубів високі і надмірно розвинені, а в бокових - низькі (рис. 11.2). При різко виражених порушеннях (глибокий травмуючий прикус) нижні передні зуби впираються ріжучими краями в слизову оболонку твердого піднебіння, повторюючи його форму; іноді верхні передні зуби травмують міжзубні ясенні сосочки з вестибулярного боку нижніх зубів і призводять до їх відшарування.

При дистальному прикусі, сполученому з протрузією верхніх передніх зубів, нижні різці нерідко травмують слизову оболонку піднебіння, рідше не доторкаються до неї. При дистальному прикусі, сполученому з ретрузією верхніх передніх зубів, зубні дуги зазвичай укорочені; глибокий прикус при такому порушенні називають блокуючим, який перешкоджає росту нижньої щелепи. Висування нижньої щелепи стає обмеженим, що позначається на функції жувальних м'язів.

При мезіальному прикусі і зворотному різцевому перекритті форма зубних дуг залежить від ступеня розвитку базисів щелеп, альвеолярних дуг, розташування зубів, зміщення нижньої щелепи. Глибина різцевого перекриття залежить і від величини базальних і геніальних кутів (рис. 11.3).

Функціональні порушення при глибокому прикусі виражені у зниженні ефективності жування, перевантаженні пародонту передніх зубів і нерідко - травмуванні слизової оболонки, що сприяє виникненню і розвитку захворювань пародонту. Ротове дихання, неправильне ковтання і порушення мовлення призводять до звуження зубних дуг, зміни розташування верхніх зубів і поглиблення різцевого перекриття. При глибокому прикусі спостерігається і високе положення язика, яке призводить до збільшення склепіння піднебіння (дахоподібний глибокий прикус). Міжоклюзійний простір між передніми і боковими зубами при положенні нижньої щелепи у спокої іноді (особливо при бруксизмі у дорослих) відсутній; у деяких випадках при різко вираженій кривій Шпеє відстань між зубними рядами у спокої сягає 9 мм (середня норма 2 мм), що свідчить про значне порушення функції жувальних м'язів.



Рис. 11.2. Ознаки глибокого прикусу у порожнині рота





.

Рис. 11.3. Глибина різцевого перекриття


Рис. 11.1. Лицеві ознаки глибокого прикусу.

Ф. Я. Хорошилкіна, Л. П. Зубкова відмічали: якщо при вузькому обличчі сума ширини коронок верхніх різців становить понад 33 мм, то це може бути причиною збільшення овалу верхнього зубного ряду і поглиблення різцевого перекриття.

Н. Г. Снагіна і співавтори проаналізували дані вивчення моделей щелеп 100 пацієнтів із захворюваннями крайового пародонту, у більшості з яких був глибокий прикус. Автори встановили, що ширина їх зубних дуг у ділянці перших верхніх премолярів була меншав середньому на 3,99 мм, нижніх -на 3,85 мм, у ділянці перших верхніх постійних молярів - на 4,77 мм, нижніх - на 3,93 мм. При ретрузії різців довжина переднього відрізка верхнього зубного ряду була менша в середньому на 2,36 мм, нижнього - на 2,94 мм. У всіх пацієнтів виявлено звуження апікального базису верхньої зубної дуги в середньому на 4,61 мм, нижньої - на 4,87 мм.

Звуження нижньої зубної дуги та її апікального базису у пацієнтів з глибоким прикусом і тісним положенням передніх зубів необхідно враховувати при плануванні лікування. Встановити ширину зубних дуг і довжину їхніх передніх відрізків при глибокому прикусі недостатньо. Важливість визначення їх сагітальних розмірів підтверджують дані A. Bjork, С. W. Schwarz, F. P. VanderLinden, R. Frenkel про те, що протягом життя людини відбувається мезіальне зміщення бокових зубів. Це сприяє зменшенню довжини зубних дуг, може утруднювати досягнення стійких результатів лікування глибокого прикусу, впливати на розташування передніх зубів і форму зубних дуг.

Ф. Я. Хорошилкіна відмітила, що центр різцевого сосочка практично не змінює свого положення в процесі росту верхньої щелепи і лікування зубощелепних аномалій, тому може бути використаний для вивчення положення передніх і бокових зубів у сагітальному напрямі. В ділянці нижнього зубного ряду такої стабільної точки відліку не знайдено.

Для діагностики різновидів глибокого прикусу вивчають ширину коронок верхніх і нижніх різців та їхнє вікове розташування (правильна позиція, протрузія, ретрузія), вираженість дентальних горбків верхніх різців, контакти між передніми зубами, двостороннє співвідношення іклів і перших постійних молярів у сагітальному напрямі при зубних рядах, зімкнених у звичній оклюзії, раннє руйнування або втрату тимчасових і постійних бокових зубів, мезіальний нахил або зменшення верхніх і нижніх зубів на місце зруйнованих або видалених, вираженість морфологічних і функціональних порушень за методом Зіберта - Малигіна і труднощі усунення їх за допомогою методу Малигіна - Білого.

Для діагностики глибокого прикусу треба вимірювати і вираховувати:


  1. мезіодистальні розміри коронок верхніх (SI) і нижніх (Si) різців, їх суму;

  2. відповідність сум мезіодистальних розмірів коронок верхніх і нижніх різців за індексом Тонна (1,35 мм);

  3. глибину різцевого перекриття;

  4. величину сагітальної щілини між верхніми і нижніми центральними різцями;

  5. довжину переднього відрізка зубних дуг за Коркгаузом;

  6. ширину зубних дуг за Поном (з поправками за Лідером і Хартом).

Діагноз встановлюють на підставі клінічного обстеження, вивчення діагностичних моделей щелеп і їх вимірювання, антропометричного вивчення фотографій обличчя у фас і в профіль, а також бокових ТРГ голови (за Шварцем при глибокому прикусі спостерігається зменшення базального кута, положення площини МТ1 майже горизонтальне, зменшення висоти щелеп у ділянці різців і збільшення в ділянці молярів, прямовисне положення коронок верхніх різців, глибока суглобова ямка скронево-нижньощелепного суглоба), оцінки даних ортопантомографічного дослідження щелеп.
VІ. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції і зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методич-ного забезпечення (контролю, нагляд-ності, ТЗН, інструк-ції, обладнання і ма-теріали)

Час в хв.

1

2

3

4

5

6

1. Підготовчий етап

1.

2.
3.



Організація заняття

Постановка навчальних цілей

Контроль вихідного рівня знань:

ІІ

Усне опитування


Журнал

Методичні розробки


Питання

3

2
5
10



ІІ Основний етап

1.

Формування профе-сійних вмінь і навиків:

- провести обстеження ортодонтичного хворого;

- провести аналіз діагностичної моделі;

- визначити схему лікування;




ІІІ

Практичний тренінг;

Професійний тренінг в рішення нетипових професійних завдань;

Практичний тренінг;

Рішення ситуаційних задач по наданню першої допомоги при невідкладних станах

Тестовий контроль ІІрівня


Обладнання, інструмен-тарій

Алгоритми

Моделі щелеп, штан-генциркуль, циркуль

Відтискні ложки, відбитковий матеріал.

Алгоритми надання першої допомоги

Тести ІІ рівня




55

ІІІ Заключний етап

1.

2.
3.



Контроль і корекція рівня професійних знань і умінь.
Підведення підсумків заняття.

Домашнє завдання



ІІІ

Індивідуальний контроль практичних навиків та їх результатів

Результати обстеження хворих і рішення ситуаційних завдань
Журнали
Методичні розробки

10

3
2




VІІ. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1.Матеріали контролю для підготовчого етапу занять:

  1. Лицеві ознаки глибокого прикусу.

  2. Основні внутрішньо ротові ознаки.

  3. Антропометричні методи дослідження в діагностиці глибокого прикусу.

  4. Rtg-ні методи діагностики глибокого прикусу.

  5. Роль бокової ТРГ за Шварцом в діагностиці глибокого прикусу.

  6. Роль ортопантомографії в діагностиці глибокого прикусу.

2.Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

- тести ІІ рівня;

  1. алгоритми надання першої медичної допомоги при невідкладних станах;

  2. орієнтовна карта для формування практичних знань і умінь.

Студенти самостійно обстежують пацієнта, ставлять попередній діагноз, знімають відбитки щелеп та відливають контрольні та діагностичні моделі, проводять при необхідності антропометричні дослідження моделей, виставляють кінцевий діагноз та складають план лікування.

- алгоритми надання першої допомоги при невідкладних станах (див.дод.5)



3. Матеріали контролю для заключного етапу:

-результати контролю вихідного рівня знань;

-результати тестового контролю;

-результати самостійної роботи студентів.



4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:

  1. методичні рекомендації;

- домашнє завдання:

а) Підготуватися до наступного заняття на тему: “Комплексне лікування глибокого прикусу” використовуючи методичні рекомендації до заняття;

б) Замалювати в альбомах апарати для лікування глибокого прикусу.
VІІІ. ЛІТЕРАТУРА (див.список літератури):

Навчальна: а) основна:

б) додаткова:

КОНВЕРТАЦІЙНА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗА МОДУЛЕМ

«Аномалії та деформації зубощелепного апарату»

ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ





Традиційна шкала


Конвертація у бали

«5»

6

«4»

5

«3»

3

«2»

0


Методичну розробку склав: ас. Аваков В.В.
Методична розробка обговорена і затверджена на засіданні кафедри від _________ 201__ р. Протокол №_____.

Зав.кафедри

дитячої стоматології

д.мед.н., професор Мельничук Г.М.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для викладачів до практичного заняття № 13

з ортодонтії на основі кредитно-модульної системи навчання


Змістовний модуль № 2
Аномалії прикусу.
ТЕМА: Комплексне лікування глибокого прикусу.

Факультет – стоматологічний, курс – 4, семестр - 8, кількість годин – 2.


І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Глибокий прикус є одним з видів вертикальних аномалій прикусу. В нормі фронтальні зуби однієї щелепи, повинні перекривати однойменні зуби іншої, не більше, чим на 1/3 величини коронки зуба. У більшості людей верхні зуби перекривають нижні. При наявності інших відповідних ознак – це буде ортогнатичний прикус. При більшій величині перекриття можна говорити про глибоке перекриття.


ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:

  1. Вивчити основні форми глибокого прикусу, причини та механізм їх розвитку.

  2. Оволодіти основними принципами постановки діагнозу, методами лікування і попередженя аномалій.


ІІІ. ВИХОВНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:

  1. сформулювати представлення про пріоритет вітчизняної медичної школи в рішенні проблеми лікування поворотів зубів;

  2. на матеріалі теми розвити чуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій;



ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ:

Дисципліна

Знати

Вміти

1.Забезпечуючі дис-ципліни:

-анатомія

2.Наступні дисцип-ліни (забезпечуємі):

-нормальна фізіологія

3.Внутріпредметна інтеграція:

-ортодонтія



-анатомічні особливості будови органів порожни-ни рота


-фізіологічні і функціо-нальні особливості по-рожнини рота

-класифікації аномалій та деформацій зубощелепо-вої системи

-методика обстеження ортодонтичного хворого


-розрізняти різні групи зубів

-розріняти органи ротової порожнини

-визначити функції порожнини рота

-провести обстеження ортодонтичного хворого
-методику виставлення кінцевого діагнозу



V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ:

Лікування глибокого прикусу

Лікування глибокого прикусу найефективніше в періоди прорізування тимчасових зубів, перших постійних молярів, зміни тимчасових різців постійними, прорізування других постійних молярів.



Основне завдання лікування:

  • усунення причин, що перешкоджають зубо-альвеолярному подовженню в ділянці бокових зубів;

  • створення перешкод для зубоальвеолярного подовження у ділянці передніх зубів;

  • виправлення форми зубних дуг, положення окремих зубів і їх груп;

  • нормалізація положення нижньої щелепи і росту щелеп.

Порушення усувають різними способами і методами з урахуванням їх причин, періоду формування прикусу, його відповідності вікові і статі пацієнта.

У періоді молочного прикусурекомендовано привчати дітей до жування твердої їжі (сирі фрукти, овочі, твердий хліб тощо), щоб стимулювати нормальний розвиток щелеп, альвеолярних відростків і зубних рядів.

У разі каріозного руйнування коронок тимчасових молярів їх належить відновити, чого досягають за допомогою пломб, відновлювальних коронок.

При наявності шкідливих звичок (смоктання пальців, губ, різних предметів, втягування щік у порожнину рота і прикушування боковими зубами) дітей важко відучувати від них у ранньому віці. З цією метою застосовують вестибулярні пластинки.

У випадку неправильного прикріплення вуздечки язика роблять пластику вуздечки язика.

Правильна функція язика попереджує порушення розвитку зубних дуг і щелеп, сприяє нормалізації глибини різцевого перекриття.

Рано втрачені тимчасові моляри підлягають заміні знімними протезами з метою профілактики глибокого різцевого перекриття. Можна підвищити прикус на штучних бокових зубах, забезпечивши контакт ріжучих країв нижніх передніх зубів з накушувальною площадкою протеза для верхньої щелепи.

При появі і розвитку сагітальних аномалій прикусу слід рекомендувати вестибулярну пластинку з накушувальною площадкою для різців, якою користуються під час сну, і лікувальну гімнастику для нормалізації функції м'язів, що оточують зубні ряди, і поліпшення постави. Можна починати використання преортодонтичних трейнерів.

У кінцевому періоді тимчасового і ранньому періоді змінногоприкусів, тобто від 5,5 р. до 9 років, слід починати активне ортодонтичне лікування. Роз'єднання бокових зубів у цьому віковому періоді при прорізуванні перших постійних молярів сприяє зубоальвеолярному подовженню до контакту із зубами-антагоністами, у зв'язку з чим глибина різцевого перекриття зменшується.

При глибокому прикусі для роз'єднання бокових зубів може бути використаний знімний апарат для верхньої щелепи з похилою або накушувальною площиною для упору нижніх передніх зубів, кламерами або іншими фіксуючими пристроями. Потовщення у передній її ділянці має роз'єднати бокові зуби на 2 мм вище фізіологічного спокою. Апарат фіксують кламерами, вестибулярними дугами та іншими пристроями.

Для усунення зміщення нижньої щелепи вперед або вбік, похилу площину роблять не гладкою, а з відбитками ріжучих країв різців і горбків іклів протилежної щелепи - накушувальна площадка. У разі звуження верхньої зубної дуги, відсутності фізіологічних трем між передніми зубами, тісного розташування їх перед зміною тимчасових різців постійними в описаному апараті може бути прикріплений розширювальний гвинт або пружина.

Застосовують формувальник прикусу Бімлера, регулятори функцій FR-1 і FR-II.




Рис. 11.4.Апарати Андрезена - Гойпля.

Для лікування дистального глибокого прикусу призначають активатор Андрезена - Гойпля (рис. 11.4), пропульсор Мюлемана, біонатор Балтерса, відкритий активатор тощо. Застосовують ортодонтичні апарати з метою користування ними як під час сну, так і вдень. До них зараховують і накушувальну пластинку Катца.

При лікуванні глибокого прикусу звертають увагу на положення язика, який внаслідок зменшення простору в порожнині рота зазвичай займає низьке, заднє положення і розпластується між боковими зубами. Внаслідок досягнення зміщення нижньої щелепи знімними протезами з метою профілактики глибокого змикання, язик піднімається до піднебіння, його форма змінюється, оскільки усувається фактор, що викликає його неправильне положення. Бокові щити регулятора функції перешкоджають присмоктуванню і втягуванню щік.

При глибокому прикусі затримується ріст апікального базису зубного ряду в передньому напрямі і ріст бокових зубів у вертикальному напрямі. Губні пелоти стимулюють ріст нижньої щелепи: роз'єднання бокових зубів створює умови для альвеолярного подовження. При недорозвиненні верхнього і нижнього зубних рядів у передній ділянці до регулятора функцій FR-I додають губні пелоти для відведення верхньої і нижньої губ. У заключній фазі лікування середню частину лінгвальної дуги притискують до зубних горбків нижніх передніх зубів, щоб перешкодити їх зубоальвеолярному подовженню. У разі ретрузії верхніх різців використовують пластинку для верхньої щелепи з гвинтом, розташованим з упором у піднебінну поверхню вестибулярно переміщуваних зубів, секторальним розпилом, накушувальною площадкою і численими кламерами або пластинку з протрагуючими пружинами, піднебінними дугами.

При лікуванні мезіального глибокого прикусу обирають ортодонтичні апарати з огляду на різновиди патології.

За показаннями посилюють навантаження на передні зуби з метою зубоальвеолярного укорочення. У разі застосування апарата Брюкля для переміщення верхніх передніх зубів у вертикальному напрямі після завершення їх відхилення корегують апарат за допомогою швидкотверднучої пластмаси. Створюють упор для піднебінних горбів і ріжучих країв верхніх різців. Застосування шапочки з підборідною пращею і позаротовою вертикальною гумовою тягою посилюють навантаження на верхні передні зуби і сприяють зубоальвеолярному вкороченню (рис. 11.5., 11.6).



У кінцевому періоді змінного і початковому періоді постійного прикусу, тобто у віці від 9 до 12 років, намагаються використовувати фізіологічне підвищення прикусу при встановленні в оклюзії премолярів, іклів і других постійних молярів. Застосовують ті самі ортодонтичні апарати, що і в попередньому віковому періоді, а також використовують деякі незнімні ортодонтичні апарати, наприклад, Енгля, брекет-систему.

Крім цих апаратів, можна застосовувати направляючі коронки Катца для верхніх центральних або бокових різців з литою похилою площиною, припаяною до піднебінної поверхні коронок, і вестибулярно лежачими дотичними на сусідні передні зуби, а також (за показаннями) апарат Гуляєвої.

Рис. 11.5.Апарати для усунення глибокого прикусу.

1 - Хорошилкіної і Токаревича;

2-3 - дуги Енгля з міжщелепною горизонтально (2) і косо (3) направленою тягою;

4 - незнімний апарат з подвійними дугами;

5-6 - назубна дуга в поєднанні з лицевою позаротовою тягою для усунення трем між різцями;

7-8 - апарат з похило-накушувальною площадкою;

9 - апарат на нижню щелепу для зубоальвеолярного укорочення у ділянці різців верхньої щелепи.



У періоді постійного прикусу,у віці старше 12 років, для усунення різко виражених зубоще-лепних аномалій, поєднаних з глибоким різцевим перекриттям, рекомендоване використання вну-трішньоротових незнімних вестибулярних дугових ортодонтичних апаратів з міжщелепною тягою (апарати Енгля, Джонсона, Бегга, брекет-системи тощо). Ці апарати застосовують, як і в попередньому періоді, у поєднанні зі знімною пластинкою для верхньої щелепи з накушувальною площадкою. Для зубоальвеолярного подовження на зміщуваних премолярах і молярах укріплюють кільця з гачками, кнопками або іншими пристроями для накладення вертикальної міжзубної тяги. З метою зубоальвеолярного подовження у ділянці верхніх бокових зубів можна застосовувати і назубну вестибулярну дугу, з'єднану з лицевою дугою у поєднанні з косою позаротовою тягою. Низьке розташування гачків на шапочці порівняно з гачками на кінцях лицевої дуги або зміна нахилу кінців лицевої дуги порівняно з кінцями назубної дуги посилює переміщення зубів у вертикальному напрямі.

Для зубоальвеолярного вкорочення у передній ділянці верхньої зубної дуги ї зубоальвеолярного подовження в бокових її ділянках використовують модифікації апарата Лурі. Апарат виготовляють з ортодонтичного дроту діаметром 1-1,2 мм. Позаду верхніх іклів роблять штокоподібні згини, піднімаючи середню частину до рівня середини коренів різців. Потім зі сталевого дроту діаметром 0,7-0,8 мм згинають вестибулярну П-подібну дужку. її середня частина прилягає до різців, на висхідних ділянках роблять пружини. Кінці дужки приварюють до дуги на рівні дистальної поверхні бокових різців. На перших премолярах укріплюють кільця з замковими пристроями для кращої фіксації назубної дуги. Дужку застосовують для зубоальвеолярного подовження або вкорочення у ділянці різців.

При лікуванні дорослих слід перебудовувати міотатичні рефлекси, усувати бруксизм і інші парафункції, стежити за рівномірним змиканням зубних дуг при різних видах оклюзії, вибірково пришліфовувати горбки окремих зубів. Такі заходи проводять як попередні перед ортодонтичним лікуванням і зубощелепним протезуванням.

У разі відсутності окремих зубів, особливо бокових, після ортодонтичного лікування необхідно обовязково проводити зубне протезування.

У процесі лікування глибокого прикусу намагаються досягнути численних контактів між зубними рядами. Якщо лікування почато в періоді тимчасового або змінного прикусів, то дитина повинна бути під наглядом ортодонта до завершення формування постійного прикусу. Неусунені функціональні порушення сприяють появі рецидиву аномалії.

Тривалість ортодонтичного лікуваннязалежить від періоду формування прикусу, ступеня прояву глибокого різцевого перекриття і супутніх аномалій, деформації зубів, зубних рядів, прикусу і загальних порушень розвитку організму.

Прогноз лікуванняуспішний, якщо воно здійснюється в початковому періоді змінного або постійного прикусу, в процесі лікування усунені не тільки морфологічні, але й функціональні порушення і глибоке різцеве перекриття не є сімейною особливістю.

Тривалість ретенціїпісля завершення ортодонтичного лікування залежить від періоду формування прикусу, застосування функціональних або механічних методів лікування, наявності неусуне-них функціональних порушень і досягнутих наслідків лікування. Після досягнення числених контактів між зубними рядами за допомогою активатора, біонатора, регулятора функцій та інших функціонально діючих апаратів ретенційний період не потрібен. Якщо ж лікування проведено механічно діючими апаратами і порушення функцій усунені не повністю, то слід користуватися ретенційними апаратами, обираючи їх з урахуванням можливого зміщення зубів. Тривалість застосування апаратів індивідуальна, в середньому вона дорівнює періоду активного ортодонтичного лікування.


Ознаки глибокого прикусу у порожнині рота

VІ. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції і зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методич-ного забезпечення (контролю, нагляд-ності, ТЗН, інструк-ції, обладнання і ма-теріали)

Час в хв.

1

2

3

4

5

6

1. Підготовчий етап

1.

2.
3.



Організація заняття

Постановка навчальних цілей

Контроль вихідного рівня знань:

ІІ

Усне опитування


Журнал

Методичні розробки


Питання

3

2
5
10



ІІ Основний етап

1.

Формування профе-сійних вмінь і навиків:

- провести обстеження ортодонтичного хворого;

- провести аналіз діагностичної моделі;

- визначити схему лікування;




ІІІ

Практичний тренінг;

Професійний тренінг в рішення нетипових професійних завдань;

Практичний тренінг;

Рішення ситуаційних задач по наданню першої допомоги при невідкладних станах

Тестовий контроль ІІрівня


Обладнання, інструмен-тарій

Алгоритми

Моделі щелеп, штан-генциркуль, циркуль

Відтискні ложки, відбитковий матеріал.

Алгоритми надання першої допомоги

Тести ІІ рівня




55

ІІІ Заключний етап

1.

2.
3.



Контроль і корекція рівня професійних знань і умінь.
Підведення підсумків заняття.

Домашнє завдання



ІІІ

Індивідуальний контроль практичних навиків та їх результатів

Результати обстеження хворих і рішення ситуаційних завдань
Журнали
Методичні розробки

10

3
2



VІІ. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1.Матеріали контролю для підготовчого етапу занять:

-питання для контролю вихідного рівня знань:



  1. Основні завдання лікування глибокого прикусу.

  2. Особливості лікування глибокого прикусу в період молочного прикусу.

  3. Особливості лікування глибокого прикусу в раньогму періоді зміного прикусу.

  4. Особливості лікування глибокого прикусу в кінцевому періоді зміного і початковому періоді постійного прикусу.

  5. Особливості лікування глибокого прикусу в період постійного прикусу.

6. Апарати для лікування глибокого прикусу.

7. Хорошилкіної і Токаревича;

8.Дуги Енгля з міжщелепною горизонтально і косо направленою тягою;

9.Не знімний апарат з подвійними дугами;

10.Назубна дуга в поєднанні з лицевою позаротовою тягою для усунення трем між різцями;

11.Апарат з похило-накушувальною площадкою;

12.Апарат на нижню щелепу для зубоальвеолярного укорочення у ділянці різців верхньої щелепи.

13. Причини від яких залежить тривалість лікування глибокого прикусу.

14.Прогноз лікування.

15.Тривалість ретенційного періоду лікування.


2.Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

- тести ІІ рівня;

- алгоритми надання першої медичної допомоги при невідкладних станах;



  1. орієнтовна карта для формування практичних знань і умінь.

Студенти самостійно обстежують пацієнта, ставлять попередній діагноз, знімають відбитки щелеп та відливають контрольні та діагностичні моделі, проводять при необхідності антропометричні дослідження моделей, виставляють кінцевий діагноз та складають план лікування.

- алгоритми надання першої допомоги при невідкладних станах (див.дод.5)



3. Матеріали контролю для заключного етапу:

-результати контролю вихідного рівня знань;

-результати тестового контролю;

-результати самостійної роботи студентів.



4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:

  1. методичні рекомендації;

- домашнє завдання:

а) Підготуватися до наступного заняття на тему: “Вертикальні аномалії прикусу. Відкритий прикус. Етіологія, патогенез, клініка та діагностика.” використовуючи методичні рекомендації до заняття;

б) Записати етіологічні фактори та класифікації відкритого прикусу.
VІІІ. ЛІТЕРАТУРА (див.список літератури):

Навчальна: а) основна:

б) додаткова:

КОНВЕРТАЦІЙНА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗА МОДУЛЕМ

«Аномалії та деформації зубощелепного апарату»

ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ





Традиційна шкала


Конвертація у бали

«5»

6

«4»

5

«3»

3

«2»

0


Методичну розробку склав: ас. Аваков В.В.

Методична розробка обговорена і затверджена на засіданні кафедри від _________ 201__ р. Протокол №_____.



Зав.кафедри

дитячої стоматології

д.мед.н., професор Мельничук Г.М.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для викладачів до практичного заняття № 14

з ортодонтії на основі кредитно-модульної системи навчання


Змістовний модуль № 2
Аномалії прикусу.

Yüklə 1,39 Mb.

Dostları ilə paylaş:
1   2   3   4   5   6   7




Verilənlər bazası müəlliflik hüququ ilə müdafiə olunur ©azkurs.org 2024
rəhbərliyinə müraciət

gir | qeydiyyatdan keç
    Ana səhifə


yükləyin