Сагітальні аномалії прикусу. Дистальний прикус. Етіологія, патогенез, клініка та діагностика дистального прикусу
Yüklə 1,39 Mb.
|
|
ТЕМА:Вертикальні аномалії прикусу. Відкритий прикус. Етіологія, патогенез, клініка та діагностика.
Факультет – стоматологічний, курс – 4, семестр - 8, кількість годин – 2. І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Лікування відкритого прикусу відноситься до важких ортодонтичних втручань, так як при цьому відбувається зубоальвеолярне подовження в одній ділянці і зубо-альвеолярне вкорочення в другій ділянці. Тому знання причин виникнення механізму розвитку відкритого прикусу, його клінічної картини дозволить лікарю правильно вибрати метод лікування даної патології і спланувати профілактичні міроприємства ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:
ІІІ. ВИХОВНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:
ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ:
V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ: Етіологія, патогенез, клініка, діагностика відкритого прикусу Відкритий прикус відноситься до аномалій по вертикалі. За даними літератури частота його скла дає від 1,7 % до 5,3 % обстежених. А. Д. Мухіна і 3. Ф. Василевська вважають, що відкритий прикус частіше зустрічається у старшому віці, ніж у дітей з тимчасовим прикусом. Відкритий прикус зустрічається в багатьох класифікаціях. Так, за класифікацією Енгля, від критий прикус відноситься до першого класу, коли "ключ оклюзії" збережений, розташування щелеп перебуває в "мезіодистальній гармонії", а патоло гія локалізується у фронтальній ділянці, а також в аномаліях положення окремих зубів: інфраоклюзія фронтальних зубів і супраоклюзія бокових зубів. А. Я. Катц зараховує відкритий прикус до 1 групи - деформація локалізується у фронтальній ділянці. "Функціональна патологія проявляється різким переважанням шарнірних артикуляційних рухів нижньої щелепи, м'язів, що піднімають ниж ню щелепу, а також колового м'яза рота". Д. А. Калвеліс розглядав відкритий прикус як вертикальну аномалію і поділяв його на дві форми:
A. І. Бетельман відкритий прикус відносить до вертикальних аномалій. Л. В. Ільїна-Маркосян та А. С. Щербаков цю аномалію поділяють на: а) фронтальний відкритий прикус; б) боковий відкритий прикус.
1) не артикулюють усі фронтальні зуби або части на фронтальних зубів; 2) не артикулюють фронтальні зуби і премоляри; 3) не артикулюють фронтальні зуби, премоляри і перші моляри. Ф. Я. Хорошилкіна класифікує відкритий при кус за величиною вертикального зазору: I ступінь - до 5 мм; II ступінь - до 9 мм; III ступінь - більше 9 мм. За даними телерентгенографічних досліджень Ф. Я. Хорошилкіна виділяє також гнатичний та зубоальвеолярний відкритий прикус.
• фронтальний відкритий прикус • боковий відкритий прикус а) односторонній б) двосторонній
А. М. Schwarzрахітичний відкритий прикус поділяє на дві групи:
За класифікацією ВООЗ відкритий прикус розглядається в розділі аномалій співвідношення зубних дуг. Відкритий прикус може виникнути завдяки різноманітним етіологічним факторам і бути на слідком багатьох функціональних та морфоло гічних порушень зубощелепного апарату. Велике значення має:
Великого значення надають зміні форми верх ньої і нижньої щелеп під дією м'язів, у тому чис лі власне жувальних. Зубоальвеолярна і базальна дуги верхньої щелепи під їх дією здавлюються у бокових ділянках і витягуються у передній. Зміна базальної частини верхньої щелепи призводить до зміни форми кісткового піднебіння, дна носової порожнини, порушення розвитку верхньощелеп них пазух, що зазвичай утруднює носове дихання і сприяє ротовому. Форма нижньої щелепи зміню ється. Спереду нижньощелепних кутів по нижньо му її краю утворюється заглибина: нерідко спостерігається вкорочення гілок нижньої щелепи та їх згинання. Збільшуються нижньощелепні кути че рез тягу м'язів, які опускають нижню щелепу. Ви довжується нижня частина обличчя. Відкритий прикус може розвинутися в різних періодах прикусу - у тимчасовому, змінному і по стійному. Він так само може ускладнювати транс-верзальні і сагітальні аномалії прикусу. Клініка і діагностика відкритого прикусу Лицеві ознаки відкритогоприкусу (рис. 12.1,12.4) характеризуються збільшенням нижньої частини обличчя, згладженістю носо-губних і підборідної складок, часто спостерігається незмикання верхньої і нижньої губ у стані спокою (внаслідок недорозвинення колового м'яза рота). Якщо губи зімкнуті, то при видовженій нижній частині обличчя його вираз напружений, видовжений. При поєднанні відкрито го прикусу з сагітальними аномаліями ознаки харак терні для дистального або мезіального прикусу. У порожнині рота(рис. 12.2, 12.5) спостері гається відсутність контактів між зубами верхньої і нижньої щелеп. При відкритому прикусі зубні дуги, особливо верхня, звужені, передні зуби роз ташовані тісно, нерідко виявляють гіпоплазію ема лі постійних передніх зубів, множинне каріозне руйнування передніх зубів, премолярів і молярів (частіше перших). Язик зазвичай збільшений, на ньому є поздовжні і поперечні борозни, сосочки згладжені, іноді помітні крапчасті крововиливи на його кінчику. В ділянці верхніх, а іноді і нижніх передніх зубів ясенні сосочки гіпертрофовані, на бряклі, кровоточать, нерідко помітні відкладання зубного каменю. Внаслідок парафункції язика і щік, звички всмоктувати щоки у порожнину рота, прокладати язик між зубними рядами у ділянці дефекту, а та кож при недорозвитку верхньої щелепи та її дефор мації, обумовленої вродженим незрощенням губи, альвеолярного відростка і піднебіння, розвивається односторонній або двосторонній, а при геміатрофії обличчя - односторонній відкритий прикус. Відкритий прикус викликає значні функціо нальні порушення: утруднене відкушування їжі, жування, ковтання, вимова зубних і шиплячих зву ків (хворі шепелявлять), змінюється дихання, що викликає сухість слизової оболонки, сприйнятливість до інфекційних хвороб і схильність до захво рювань пародонту. Діагноз ставлять на підставі: • клінічного обстеження; • фотометричного обстеження обличчя; • вивчення діагностичних моделей щелеп; • ортопантомограм щелеп (рис. 12.3); • бокових ТРГ голови. На підставі результатів телерентгенографічного обстеження голови визначають зубоальвеолярну і гнатичну форми відкритого прикусу. Для зубоальвеолярної форми на телерентгенограмах характерно: різці відхилені вестибулярно, кут нахилу їхніх осей щодо площини основи верх ньої щелепи зменшений. При гнатичній формі відкритого прикусу по мітна зміна конфігурації тіла нижньої щелепи, від мічено значне поглиблення її на нижньому краї, по переду місця прикріплення власне жувальних м'я зів. Зубоальвеолярна висота у фронтальній ділянці менша норми, а в бокових ділянках - більша нор ми. Кут В збільшений, кути нижньої щелепи збіль шені (понад 135 градусів), край нижньої щелепи має майже прямовисний напрям. Співвідношення МТ1-МТ2 у межах норми. Скронево-нижньоще лепні суглоби розташовані високо. 
Рис. 12.1. Лицеві ознаки відкритого прикусу. 
Рис. 12.2. Ознаки відкритого прикусу у порожнині рота. 
Рис. 12.3. Ортопантограма щелеп. 
Рис. 12.4. Лицеві ознаки відкритого прикусу. 
Рис. 12.5. Ознаки відкритого прикусу у порожнині рота. VІ. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:
VІІ. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ: 1.Матеріали контролю для підготовчого етапу занять: -питання для контролю вихідного рівня знань:
2.Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: - тести ІІ рівня; - алгоритми надання першої медичної допомоги при невідкладних станах; - орієнтовна карта для формування практичних знань і умінь. Студенти самостійно обстежують пацієнта, ставлять попередній діагноз, знімають відбитки щелеп та відливають контрольні та діагностичні моделі, проводять при необхідності антропометричні дослідження моделей, виставляють кінцевий діагноз та складають план лікування. - алгоритми надання першої допомоги при невідкладних станах (див.дод.5)
-результати контролю вихідного рівня знань; -результати тестового контролю; -результати самостійної роботи студентів. 4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:
- домашнє завдання: а) Підготуватися до наступного заняття на тему: “Комплексні методи лікування та профілактика відкритого прикусу.” використовуючи методичні рекомендації до заняття; б) Замалювати в альбомах апарати для лікування відкритого прикусу.
Навчальна: а) основна: б) додаткова: КОНВЕРТАЦІЙНА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗА МОДУЛЕМ «Аномалії та деформації зубощелепного апарату»
Методичну розробку склав: ас. Аваков В.В. Методична розробка обговорена і затверджена на засіданні кафедри від _________ 201__ р. Протокол №_____. Зав.кафедри дитячої стоматології д.мед.н., професор Мельничук Г.М. МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА для викладачів до практичного заняття № 15 з ортодонтії на основі кредитно-модульної системи навчання Змістовний модуль № 2 Аномалії прикусу. ТЕМА:Комплексні методи лікування та профілактика відкритого прикусу. Факультет – стоматологічний, курс – 4, семестр - 8, кількість годин – 2. І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Лікування відкритого прикусу відноситься до важких ортодонтичних втручань, так як при цьому відбувається зубоальвеолярне подовження в одній ділянці і зубо-альвеолярне вкорочення в другій ділянці. Тому знання причин виникнення механізму розвитку відкритого прикусу, його клінічної картини дозволить лікарю правильно вибрати метод лікування даної патології і спланувати профілактичні міроприємства ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:
ІІІ. ВИХОВНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:
ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ:
V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ: Лікування відкритого прикусу Лікування відкритого прикусу залежить від його різновиду, ступеня виявлення і періоду фор мування. У періоді молочного прикусуосновне завдання лікування полягає в:
За показанням виконують пластику вкороче ної вуздечки язика. Шляхом занять з логопедом і виконання вправ з лікувальної гімнастики нормалізують функції зубощелепної системи. Щоб відучити дитину від смоктання пальців, губ, інших предметів, застосо вують функціонально-діючі двощелепні вестибулярні або вестибулооральні апарати: індивідуаль ні вестибулярні пластинки (Крауса) і стандартні (Шонхера), а також випущені преортодонтичні трейнери. Щоб відучити дітей від шкідливої звич ки смоктання язика і неправильного ковтання, використовують вестибулярну пластинку Крауса (рис. 12.6). Вестибулооральну пластинку застосовують для лікування відкритого прикусу в поєднанні з дистальним, що розвинувся внаслідок смоктання язика або неправильного ковтання. Пластинка по казана для лікування дистального прикусу в почат ковій стадії його розвитку. В процесі лікування важливо стежити за пра вильним положенням голови хворого під час сну (не можна її закидати), тренувати круглий м'яз рота за допомогою лікувальної гімнастики. Корис ні вправи з опором, у тому числі з вестибулярною пластинкою, активатором Дасса. 
Рис. 12.6. Вестибулярна пластинка Крауса. У змінному періоді прикусудля нормалізації росту щелеп і лікування відкритого прикусу засто совують різновиди двощелепних функціонально-діючих апаратів. Вони особливо показані в кінцево му періоді тимчасового прикусу і початковому пе ріоді змінного, тобто у віці від 5,5 років до 9 років. Відкритий активатор Кламта роблять з ура хуванням основного різновиду аномалії прикусу (дистальний або мезіальний). Язик усувають від зубів за допомогою дротяних петель, які розташо вані в ділянці вертикальної щілини між різцями. Біонатор Балтерса другого типу призначений для лікування відкритого прикусу. Відмінність цього виду біонатора від основного полягає в тому, що в його передній ділянці міститься пластмасо вий щит, який відсуває кінчик язика від зубних рядів і перешкоджає шкідливій звичці натискання язиком на передні зуби (рис. 12.7). Під час лікування дистального відкритого прикусу застосовують пропульсор Мюлемана, активатор Андрезена - Гойпля (рис. 12.8) та інші функціонально-діючі апарати з оклюзійними на кладками в ділянці контактуючих зубів і без них. Дія цих апаратів розрахована на перебудову тонусу жувальних м'язів, а також м'язів язика, губ і щік, на нормалізацію положення язика і його функцій. У зв'язку з такими завданнями в кожному з на званих апаратів є підпора для язика в передній або за показаннями в боковій ділянці, тобто в ділянці роз'єднаних зубів. Для лікування відкритого прикусу використо вують регулятор функцій FR-4 (з оклюзійними на кладками), для лікування відкритого прикусу в по єднанні з дистальним - FR-I та FR-II, для лікуван ня мезіального прикусу - FR-III (рис. 12.9, 12.10).  
Рис. 12.7.Апарат Балтерса. Рис. 12.8.Апарат Андрезена — Гойпля.  
Рис. 12.9.Апарат Френкеля II типу. Рис. 12.10. Апарат Френкеля III типу. 
Рис. 12.11. Шапочка та підборідна праща. Якщо при відкритому прикусі змикаються тільки останні (тимчасові) моляри, а решта зу бів роз'єднані, то при нормальній величині язика можна вибірково пришліфувати горбки цих зубів. Чим раніше починається ортодонтичне лікування відкритого прикусу, тим коротший строк і сприят ливіший прогноз. У періоді формування тимчасо вого прикусу переважає ріст щелеп у вертикально му напрямі, в зв'язку з чим є більше можливостей для його нормалізації. При лікуванні відкритого прикусу, обумовле ного зубоальвеолярним подовженням у ділянці бо кових зубів, застосовують вертикальну позаротову тягу з опорою на тім'яну ділянку голови і нижній край тіла нижньої щелепи. З цією метою викорис товують шапочку і підборідну пращу (рис. 12.11). Підвищення прикусу на апараті з оклюзійними накладками для впливу на зуби і альвеолярний відросток у бокових ділянках та застосування позаротової тяги прискорюють лікування. У початковому періоді змінного прикусу за стосовують ті самі лікувальні заходи, що і в пері оді тимчасового прикусу. Для усунення шкідливої звички прокладання язика між зубними рядами в ділянку дефекту і його смоктання виготовляють апарат для верхньої щелепи з дротяними упорами для язика. Зубоальвеолярного подовження досяга ють за допомогою знімних апаратів з різними пру жинами, важелями, вестибулярними або лінгвальними дугами для переміщення зубів (рис. 12.12). 
Рис. 12.12. Ортодонтичні апарати для вертикального переміщення зубів. 1,2 - знімні пластинкові з пружиною і пружною вестибулярною дугою; 3 - незнімні кільця з гачками і вестибулярними пружинами; 4 - незнімні кільця з гачками і міжщелепною гумовою тягою; 5 - апарат Гербста — Кожокару; 6 - шапочка з підборідною пращею і вертикальною позаротовою тягою. Знімний однощелепний ортодонтичний апарат для лікування відкритого прикусу має спеціальні активно діючі пружні дротяні елементи у вигляді вестибулярних пружин або дуг, а також замкові елементи на переміщувані зуби. Останні кріплять до зубів за допомогою клейових композиційних матеріалів, а також вони можуть бути приварені або припаяні до кілець на переміщувані зуби. Як замкові елементи можна використовувати гачки, трубки-жолоби або фіксуючий елемент Малигіна. Вони можуть бути застосовані на верхню і ниж ню щелепи, а за показанням - на обидві одночасно (Хорошилкіна Ф. Я.). Сталеві кільця або пластмасові капи з замко вими елементами фіксують на зубах за допомогою цементу або замкові елементи приклеюють безпо середньо до емалі переміщуваних зубів. Знімний ортодонтичний апарат вводять у порожнину рота, а вертикально діючі пружини, попередньо активова ні, вводять у замкові елементи, тим самим надаючи дозований тиск на переміщувані зуби і створюючи вертикальну тягу і витягування передніх зубів. Пе редня частина апарата, що прилягає до піднебіння, щільно притискується до нього і значно покращує фіксацію апарата. Задня частина апарата через оклюзійні накладки і кламери сприяє інтрузії бо кових зубів. Пружини періодично активують (роз тискують у середньому один раз у два тижні). Крім знімних ортодонтичних апаратів, з ме тою лікування відкритого прикусу застосовують і незнімні. Для переміщення зубів однієї щелепи може бути використана назубна вестибулярна дуга, фіксована в трубках, припаяних або приварених до кілець на опорні тимчасові або перші постійні моляри. В ділянці неконтактуючих зубів дугу зги нають П-подібно. На переміщуваних зубах, часто верхніх різцях, укріплюють кільця з гачками. Зубоальвеолярного витягування досягають за допо могою гумової тяги. При зубоальвеолярному вкороченні в ділянці як верхніх, так і нижніх зубів використовують не знімні апарати з міжзубною тягою. З цією метою роблять кільця на зуби, які підлягають переміщен ню, припаюють з їх вестибулярного і орального боку гачки, кнопки та інші пристрої або викорис товують брекет-систему. У початковому періоді постійного прикусу застосовують перелічені способи лікування і апа рати. З віком звуження зубних дуг при відкрито му прикусі посилюється, в зв'язку з чим першим етапом його лікування є розширення зубних дуг, особливо верхньої. З цією метою застосовують розширювальний апарат з гвинтом і упором для язика, щоб відучити пацієнта від прокладання язи ка між зубними рядами. Апарати Енгля і брекет-систему використо вують для розширення зубних дуг і зубоальвеолярного подовження, якого досягають міжщелеп ною гумовою тягою. Кожну дугу в апараті Енгля згинають так, щоб вона розташовувалась біля ріжучих країв зубів. Потім установлюють їх на рівні вершин міжзубних ясенних сосочків і при кріплюють до переміщуваних зубів за допомогою замкових пристосувань, лігатурного дроту. При цьому еластичні дротяні дуги прагнуть зайняти початкове положення і передають тягу на прикріп лені до них зуби. Шляхом застосування апарата Енгля можна нормалізувати положення окремих зубів, розширити або звузити зубні ряди, ви правити відкритий прикус. Переміщувати зуби слід поступово, щоб не пошкодити їх періодонт і судинно-нервові пучки, не викликати зміщення опорних зубів. З метою альвеолярного вкорочення в ділянці бокових зубів дію апаратів Енгля поєднують з по заротовою тягою. При показаннях до зубоальвеолярного вкоро чення в ділянці бокових зубів і одночасного зубо альвеолярного подовження в ділянці верхніх пере дніх зубів використовують апарат Еербста - Кожо кару. Застосовують також апарати Джонсона, брекет-систему, в тому числі з міжщелепною тягою. Лікування прискорюється, буває ефективні шим, а його результати стійкішими, якщо під час ортодонтичного лікування використовують різні методи стимуляції ортодонтичного лікування.
У деяких випадках при лікуванні дорослих відкритий прикус можна ліквідувати шляхом про тезування. Воно показане при достатній довжині верхньої губи, помірній величині нижньощелеп них кутів і незначному видовженні нижньої час тини обличчя. У пацієнтів після 18 років, у тих випадках, коли за допомогою ортодонтичних і комплексних методів лікування немає змоги усунути відкритий прикус при різко вираженій деформації зубних дуг і щелеп, його усувають оперативним методом в умовах стаціонару. Спосіб хірургічного лікування обирають, враховуючи місце і ступінь деформації окремих ділянок щелепи. Тривалість ортодонтичного лікування зале жить від ступеня вираженості відкритого прикусу, періоду його формування, різновиду, можливості усунення функціональних порушень, від ступеня складності ортодонтичного лікування. У періоді тимчасового прикусу комплексне лі кування зубоальвеолярної форми відкритого при кусу найефективніше, якщо пацієнти починають користуватися ортодонтичними апаратами в пері оді прорізування перших постійних молярів. У періоді постійного прикусу з метою усунен ня деформації зубних дуг і щелеп застосовують методи стимуляції ортодонтичного лікування, що значно прискорює лікування і досягнення стійких результатів. Прогноз лікування зубоальвеолярної форми відкритого прикусу більш сприятливий, ніж гнатичної. Результат також залежить від віку, в якому почато лікування. Якщо в процесі ортодонтичного і комплексного лікування функціональні порушен ня усунуті не повністю, може виникнути рецидив аномалії. Прогноз лікування гнатичної форми від критого прикусу залежить від ступеня його вира женості і деформації щелеп. При значному збіль шенні базального кута (40° і більше) і макроглосії естетичний прогноз лікування несприятливий. Тривалість ретенційного періоду частково за лежить від способу лікування. Після виправлен ня прикусу функціонально-діючими апаратами (вестибулярна пластинка, пропульсор Мюлемана, активатор Андрезена - Гойпля, відкритий актива тор Кламта, біонатор Балтерса, регулятор функцій Френкеля та інші) в усуненні функціональних по рушень ретенційного апарата немає потреби. Піс ля застосування механічно діючих апаратів з одно-щелепною або міжщелепною тягою ретенційний період дорівнює в середньому періоду лікування або понад 6-8 місяців. Пацієнт повинен поступово відвикати від зубоальвеолярного витягування і ко ристуватися тягою тільки під час сну. При лікуван ні відкритого прикусу трапляються такі помилки: 1. При усуненні відкритого прикусу в передній ді лянці зубних дуг приділяють увагу зубоальвеолярному видовженню в цій ділянці, не діагнос туючи зубоальвеолярного видовження в ділянці верхніх бокових зубів. Якщо не вжити заходів щодо зубоальвеолярного вкорочення в ділянці верхніх молярів, то після досягнення контактів між передніми зубами форма обличчя залиша ється порушеною. При посмішці оголюються не тільки коронки зубів, але й альвеолярні від ростки, що порушує гармонію рис обличчя. 2. Застосування великої сили при переміщенні зубів може викликати хворобливість зубів, роз хитування їх, зміну кольору коронок внаслідок крововиливів у пульпі. При тісному розташуванні зубів їх витягуван ня є помилкою. Попередньо необхідно розширити зубні ряди або усунути тісне розташування зубів шляхом видалення деяких з них. VІ. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:
VІІ. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ: 1.Матеріали контролю для підготовчого етапу занять: -питання для контролю вихідного рівня знань:
2.Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: - тести ІІ рівня; - алгоритми надання першої медичної допомоги при невідкладних станах; - орієнтовна карта для формування практичних знань і умінь. Студенти самостійно обстежують пацієнта, ставлять попередній діагноз, знімають відбитки щелеп та відливають контрольні та діагностичні моделі, проводять при необхідності антропометричні дослідження моделей, виставляють кінцевий діагноз та складають план лікування. - алгоритми надання першої допомоги при невідкладних станах (див.дод.5)
-результати контролю вихідного рівня знань; -результати тестового контролю; -результати самостійної роботи студентів. 4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:
- домашнє завдання: а) Підготуватися до наступного заняття на тему: “Трансверзальні аномалії прикусу. Перехресний прикус. Етіологія, патогенез, профілактика, клініка та діагностика.” використовуючи методичні рекомендації до заняття; б) Записати в зошитах для домашніх робіт етіологічні фактори та класифікації перехресного прикусу.
Навчальна: а) основна: б) додаткова: КОНВЕРТАЦІЙНА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗА МОДУЛЕМ «Аномалії та деформації зубощелепного апарату» ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ
Методичну розробку склав: ас. Аваков В.В. Методична розробка обговорена і затверджена на засіданні кафедри від _________ 201__ р. Протокол №_____. Зав. кафедри дитячої стоматології д.мед.н., професор Мельничук Г.М. МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА для викладачів до практичного заняття № 16 з ортодонтії на основі кредитно-модульної системи навчання Змістовний модуль № 2 Аномалії прикусу. Yüklə 1,39 Mb. Dostları ilə paylaş:
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||