Робоча програма неврологія (назва навчальної дисципліни) 12010001 Лікувальна справа

Тема: Гострі розлади мозкового кровообігу (транзиторні ішемічні атаки, геморагічні та ішемічні інсульти).

Лектор – професор, д. мед.н. Герасимчук Р. Д.

Актуальність теми: смертність від церебро-васкулярної патології становить 14-15% від загальної смертності і ця патологія дає 20-22% інвалідності хворих.

Цілі:

1. 
   Засвоєння матеріалу по кровопостачанню головного і спинного мозку.
   
2. 
   Ознайомити студентів із класифікацією інсультів та критеріями діагностики динамічних розладів мозкового кровообігу та геморагічних і ішемічних інсультів.
   
3. 
   Оволодіти основами базисної та диференційованої терапії при інсульт ній патології.
   

План лекції:

1. 
   Особливості васкуляризації головного і спинного мозку.
   
2. 
   Фактори ризику розвитку інсультів.
   
3. 
   Класифікація гострих розладів мозкового кровообігу.
   
4. 
   Минаючі розлади мозкового кровообігу.
   
5. 
   Клініка геморагічних інсультів.
   
6. 
   Клініка ішемічних інсультів.
   
7. 
   Базисна терапія хворих з інсультами.
   
8. 
   Диференційована терапія інсультів.
   

Література:

1. 
   Богородинский Д.К. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням.М.,1974.
   
2. 
   Гречко Б.Е. Пособие к практическим занятиям по нервным болезням для студентов стоматологического факультета. М.,1988.
   
3. 
   Гусев Е.И. Нервные болезни. М.,1990
   
4. 
   Ромоданов А.В. с соавт. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. - Киев. - 1987.
   
5. 
   Скоромец А.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - 1990.
   
6. 
   Скочій П.Г. Нервові хвороби (спеціальна частина). Львів, 1995 рік
   
7. 
   Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - Техлит. - 1996.
   
8. 
   Ярош О.А. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я - 1995.
   
9. 
   Віничук С.М., Дубенко Є.Г. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я. - 2001.
   

Кровопостачання головного мозку здійснюється з басейнів внутрішньої сонної артерії та хребетної (їхні поверхневі та глибокі вітки).

Кінцеві вітки внутрішньої сонної артерії: очна, передня мозкова, середня мозкова, передня хороїдальна, передня сполучна артерії. Вітки хребетної артерії: задня мозкова, основна, верхня мозочкові, передня і задні нижні мозочкові, пердні і задні спинномозкові артерії та ін.

Вілізієве коло та коло Валленберга –Захарченко.

Класифікація гострих розладів мозкового кровообігу:

А. Початкові прояви недостатності кровообігу головного мозку.

Б. Минаючі (тимчасові розлади): транзиторні ішемічні атаки або динамічні розлади.

В. Інсульти: геморагічні (крововилив в головний мозок, субарахноїдальний крововилив, поєднана субарахноїдальна гематома) і ішемічні (тромбоз, емболія судин головного мозку і нетромботичне розм’якшення).

Г. Прогресуючі порушення мозкового кровообігу (дисциркуляторна енцефалопатія на фоні гіпертонічної хвороби, венозної патології та ін.)

1. Минаючі розлади мозкового кровообігу (етіологія, патогенез, клініка).

Фактори ризику (прямі і непрямі).

Диференціальна діагностика МРМК і тактика при них.

2. Геморагічні інсульти (крововилив в головний мозок, субарахноїдальний крововилив).

Фактори ризику. Передвісники.

Клініка (раптовий початок, стерторозне дихання, гіперемія обличчя, анізокорія, часто втрата свідомості, «плаваючі» очні яблука, автоматизми паралічі і парези).

При субарахноїдальних крововиливах часто наявне психомоторне збудження, різкий головний біль, менінгіальний синдром, наявність крові в лікворі.

3. Тромбоз судин головного мозку.

В клініці (вік частіше 50-60 років, передвісники і поступовий початок, свідомість втрачається рідко, блідість обличчя, низький АТ та ін. (найчастіше уражається каротидний басейн і тому клінічно характерні геміпарези, афазія, апраксія та ін.

При ураженні басейну хребцевої артерії більш характерні альтернуючі геміанестезії, бульварні порушення та мозочкові синдроми, зорові порушення.

4. Емболія судин головного мозку (раптовий початок, вади серця, молодий вік 15-30 років, аритмія пульсу, блідість обличчя, низький тиск, паретичні явища, тощо).

В лікуванні: базисна і диференційована терапія.

В базисну терапію входить:

1. Боротьба із серцево-судинними розладами.

2. Боротьба із дихальною недостатністю.

3. Підтримка нормального водно-електролітного балансу.

4. Терапія набряку головного мозку.

5. Боротьба із збудженням, судомними нападами.

6.Корекція гіпертензії та ін.

7.Особливості догляду за хворими на інсульт.

Диференційована терапія при геморагічних інсультах:

а) інгібітори фібринолізу (контрикал або трасилол)

б) кровозупинні середники (діцинон, амінокапронова кислота, солі кальцію, вікасол та ін.)

в) ноотропи (церебролізин, пірацетам)

г) відновна терапія.

При ішемічних інсультах застосовують:

а) спазмолітини (еуфілін, платифілін, кавінтон, дібазол)

б) антиагреганти і покращуючі мікро циркуляцію (пармідин, курантил, реополіглюкін, тіклід, тощо)

в) антикоагулянти прямої і непрямої дії.

В залежності від стану хворих з 3-5 дня їм дозволяють сидіти (при ішемічних інсультах), дещо пізніше при геморагічних, а при субарахноїдальних інсультах – з 21 дня. Після 2-4 тижнів широко застосовується розсмоктуюча і відновна терапія.

Демонстрація слайдів по ходу лекції, демонстрація хворих.

ТЕЗИСЫ ЛЕКЦИИ № 5.

(медицинский факультет)

Тема: Острые расстройства мозгового кровообращения (транзиторные ишемические атаки, геморрагические и ишемические инсульты).
Лектор – професор, д. мед.н. Герасимчук Р. Д.

Актуальность темы: смертность от церебро-васкулярной патологии составляет 14-15% от общей смертности и эта патология дает 20-22% инвалидности больных.

Цели:

4. 
   Усвоение материала по кровоснабжению головного и спинного мозга.
   
5. 
   Ознакомить студентов с классификацией инсультов и критериями диагностики динамических расстройств мозгового кровообращения и геморрагических и ишемических инсультов.
   
6. 
   Завладеть основами базисной и дифференцированной терапии при инсультной патологии.
   

План лекции:

9. 
   Особенности васкуляризации головного и спинного мозга.
   
10. 
    Факторы риска развития инсультов.
    
11. 
    Классификация острых расстройств мозгового кровообращения.
    
12. 
    Проходящие расстройства мозгового кровообращения.
    
13. 
    Клиника геморрагических инсультов.
    
14. 
    Клиника ишемических инсультов.
    
15. 
    Базисная терапия больных с инсультами.
    
16. 
    Дифференцированная терапия инсультов.
    

Литература:
1. Богородинский Д.К. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням.М., 1974.

2. Гречко Б.Е. Пособие к практическим занятиям по нервным болезням для студентов стоматологического факультета. М., 1988.

3. Гусев Е.И. Нервные болезни. М., 1990

4. Ромоданов А.В. с соавт. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. - Киев. - 1987.

5. Скоромец А.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - 1990.

6. Скочий П.Г. Нервные болезни (специальная часть). Львов, 1995 год

7. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - Техлит. - 1996.

8. Ярош А.А. Нервные болезни. - Киев. - Здоровье - 1995.

9. Винничук С.М., Дубенко Е.Г. Нервные болезни. - Киев. - Здоровье. - 2001.
Кровоснабжение головного мозга осуществляется из бассейнов внутренней сонной артерии и позвоночной (их поверхностные и глубокие ветки).

Конечные ветки внутренней сонной артерии: глазная, передняя мозговая, средняя мозговая, передняя хороидальная, передняя соединительная артерии. Ветки позвоночной артерии: задняя мозговая, основная, верхняя мозжечковая, передняя и задние нижние мозжечковые, пердние и задние спинномозговые артерии и др.

Вилизиев круг и круг Валленберга –Захарченко.

Классификация острых расстройств мозгового кровообращения:

А. Начальные проявления недостаточности кровообращения головного мозга.

Б. Преходящие (временные расстройства): транзиторные ишемические атаки или динамические расстройства.

В. Инсульты: геморрагические (кровоизлияние в головной мозг, субарахноидальное кровоизлияние, субарахноидальная гематома) и ишемические (тромбоз, эмболия сосудов головного мозга и нетромботическое розмягчение).

Г. Прогрессирующие нарушения мозгового кровообращения (дисциркуляторная энцефалопатия на фоне гипертонической болезни, венозной патологии и др.)

1. Проходящие расстройства мозгового кровообращения (этиология, патогенез, клиника).

Факторы риска (прямые и непрямые).

Дифференциальная диагностика ПНМК и тактика при них.

2. Геморрагические инсульты (кровоизлияние в головной мозг, субарахноидальное кровоизлияние).

Факторы риска. Предвестники.

Клиника (внезапное начало, стерторозное дыхание, гиперемия лица, анизокория, часто потеря сознания, «плавающие» глазные яблоки, автоматизми, параличи и парезы).

При субарахноидальном кровоизлиянии часто имеется психомоторное возбуждение, резкая головная боль, менингиальний синдром, наличие крови, в ликворе.

3. Тромбоз сосудов головного мозга.

В клинике (возраст чаще 50-60 лет, предвестники и постепенное начало, сознание теряется редко, бледность лица, низкое АД и др.) Чаще всего поражается каротидный бассейн и потому клинически характерные гемипарези, афазия, апраксия и др.

При поражении бассейна позвоночной артерии более характерные альтернирующие гемианестезии, бульбарные нарушения и мозжечковые синдромы, зрительные нарушения.

4. Эмболия сосудов головного мозга (внезапное начало, пороки сердца, молодой возвраст- 15-30 лет, аритмия пульса, бледность лица, низкое давление, паретические явления, и тому подобное).

В лечении: базисная и дифференцированная терапия.

В базисную терапию входит:

1. Борьба с сердечно-сосудистыми расстройствами.

2. Борьба с дыхательной недостаточностью.

3. Поддержка нормального водно-электролитного баланса.

4. Терапия отека головного мозга.

5. Боротьба с возбуждением, судорожными нападениями.

6.Коррекция гипертензии и др.

7.Особенности ухода за больными инсультом.

Дифференцированная терапия при геморрагических инсультах:

а) ингибиторы фибринолиза (контрикал или трасилол)

б) кровоостанавливающие препараты (дицинон, аминокапроновая кислота, соли кальция, викасол и др.)

в) ноотропы (церебролизин, пирацетам)

г) восстановительная терапия.

При ишемических инсультах применяют:

а) спазмолитини (еуфилин, платифилин, кавинтон, дибазол)

б) антиагреганти и улучшающие микроциркуляцию (пармидин, курантил, реополиглюкин, теклид, и тому подобное)

в) антикоагулянты прямого и непрямого действия.

В зависимости от состояния больных с 3-5 дня им позволяют сидеть (при ишемических инсультах), несколько позже при геморрагических, а при субарахноидальных инсультах – с 21 дня. После 2-4 недель широко применяется рассасывающая и восстановительная терапия.

Демонстрация слайдов по ходу лекции, демонстрация больных.

LECTION № 5

THEME: «CEREBROVASCULAR DISEASES»

(Maksymchuk L. T.)

ACTUALITY. Medical-and-social significance of the problem of cerebrovascular diseases is determined by their high specific weight in the structure of population sickness rate and mortality, by high indices of invalidness.
THE PURPOSE OF LECTION

1. 
   to pick up knowledge of anatomy of the brain blood supply;
   

1. 
   to learn the symptoms of violation of the brain blood supply;
   
2. 
   to acquire skills of research of disoders of the brain blood supply and date topical-diagnostic estimation to the found symptoms.
   

THE PLAN OF LECTION

1. 
   Brain blood supply.
   
2. 
   Classification of the cerebrovascular diseases.
   
3. 
   Etiology and Pathology of the cerebrovascular diseases.
   
4. 
   Transient Ischemic Attacks.
   
5. 
   Brain ischemia model.
   
6. 
   Ischemic stroke.
   
7. 
   Cerebral Hemorrhage.
   
8. 
   Subarachnoid Hemorrhage.
   
9. 
   Diagnosis.
   
10. 
    Treatment of cerebral stroke.
    

LITERATURE

1. 
   Mark Mumenthaler, Heinrich Mattle. Neurology. Georg Thime Verlag Shtuttgsrt New York., 2002. – 980 p.
   

Shkrobot S.I., Hara I. I. Neurology. Ternopil TSMU Ukrmedknyga, 2008. – 320 p.
THE TEXT OF LECTION

The brain uses approximately 20 percent of the body's blood and needs 25 percent of the body's oxygen supply to function optimally.

Subclavian Artery

There are two sources of brain blood supply: the carotid and the vertebral. From arch of aorta arise two subclavian arteries. Each subclavian has two main branches, the common carotid and the vertebral. Both of these carry blood to the brain.

Each common carotid divides into an external carotid artery, which supplies blood to the face and an internal carotid artery which supplies the brain with blood.

The Internal Carotid Artery

Each internal carotid artery ascends along one side of the neck. They pass behind the ear into the temporal lobe and enter the subarachnoid space. Then, they run posteriorly to the medial end of the fissure of Sylvius where they bifurcate into two main branches, the anterior cerebral artery and the middle cerebral artery.

As the internal carotids have many turns, there are many places where plaque can build up, causing a blockage. Such blockages can be identified by sonogram (non-invasive), or by angiograms (invasive). Also, a sound on the artery can sometimes be heard via stethoscope when a blockage exists.

The anterior cerebral artery goes above the optic chiasm to the medial surface of the cerebral hemispheres.

The anterior cerebral artery supplies blood:

- to the medial cortex, including the medial aspect of the motor strip and the sensory strip. This means that damage to the anterior cerebral artery can cause sensory and motor impairment in the lower body. For example, a patient who has a stroke affecting this artery may have unilateral paralysis from the hips on down.

- to some parts of the frontal lobe and corpus striatum. So a blockage in this artery can affect cognition and cause motoric problems due to damage to fibers in the internal capsule or to the basal ganglia.
The middle cerebral artery is the other main branch of the internal carotids. This large artery has tree-like branches that bring blood to the entire lateral aspect of each hemisphere. This means that this artery supplies blood to the cortical areas involved in speech, swallowing and language, including the lateral motor strip, lateral sensory strip, Broca's area, Wernicke's area, Heschl's gyrus, and the angular gyrus. In addition, it provides most of the blood supply to the corpus striatum.

If a patient has a blockage in the middle cerebral artery, it is probable that he will have aphasia. He will probably also have impaired cognition and corticohyposthesia, or numbness, on the opposite side of the body. Problems with hearing and the sense of smell may also result from damage to this artery because it supplies the lateral surface of the temporal lobe.

Other arteries which arise from the internal carotid arteries include the anterior communicating artery and the posterior communicating arteries.

The anterior communicating artery joins the anterior cerebral arteries of each hemisphere together.

The posterior communicating arteries join the middle cerebral arteries to the posterior cerebral arteries, which are part of the basilar artery system.

The Vertebral Artery

Both of the vertebral arteries ascend through the spinal column and enter the brain through the magnum foramen. Once in the brain, they continue to ascend, traveling beside the brain stem. At the lower border of the pons the two vertebral arteries join together to form the basilar artery or vertebro-basilar artery.

The vertebral arteries and the basilar are straight arteries and therefore not as subject to blockages due to the build up of cholesterol as are the internal carotids.

There are three branches of the vertebral artery: the posterior inferior cerebellar supply the cerebellum fnd the lateral medulla. Anterior and posterior spinal arteries supply the ventral and dorsal medulla.

The side of the pons and the cerebellum receive blood from the anterior inferior cerebellar artery and the superior cerebellar artery. These arteries are branches of the basilar. The anterior inferior cerebellar artery also has a branch, the labyrinthine artery, that supplies the inner ear. The basilar also gives off about twelve pontine arteries that supply the medial pons.

At the superior border of the pons, the basilar artery divides to form the two posterior cerebral arteries.

The posterior cerebral arteries supply the part of the brain found in the posterior fossa of the skull, including the medial area of the occipital lobes and the inferior aspects of the temporal lobes. They also supply the midbrain and deliver blood to the thalamus and some other subcortical structures. Blockages in this artery can affect the sense of smell, and cause cranial nerve damage, as well as visual problems, including visual agnosia, hemianopsia and alexia.

The choroidal arteries, which arise both from the divisions of the internal carotid arteries and from the basilar system, supply blood to the choriod plexuses and also to the hippocampus. Blockages in these arteries can affect the production of cerebrospinal fluid and can also cause memory problems.

The Circle of Willis or the Circulus Arteriosus is the main arterial anastomatic trunk of the brain. The Circle of Willis is a point where the blood carried by the two internal carotids and the basilar system comes together and then is redistributed by the anterior, middle, and posterior cerebral arteries.

The anterior cerebral arteries of the two hemispheres are joined together by the anterior communicating artery. The middle cerebral arteries are linked to the posterior cerebral arteries by the posterior communicating arteries. This anastamosis or communication between arteries make collateral circulation. This is a safety mechanism, allowing brain areas to continue receiving adequate blood supply even when there is a blockage somewhere in an arterial system.

Ischemic stroke

Cerebrovascular accidents may occur at any age, but intracerebral hemorrhage and thrombosis are rare before age 40 years. Peak incidence for cerebral thrombosis is at age 50-70 years; for cerebral hemor­rhage, 40-70 years.

Cerebral Hemorrhage: Hemorrhage into the brain or meninges results from rupture of one of the cerebral vessels and in the great majority of cases is from a ruptured arteriosclerotic vessel. Other causes include: rupture of congenital aneurysms, vascular malformations, complication of anticoag­ulant therapy, hemorrhage into brain tumors, infections of arteries (syphilis, tuberculous meningitis),acute infections, acute leukemia and systemic disease.

Like ischemic strokes, hemorrhagic strokes interrupt the brain's blood supply because the bleeding vessel can no longer carry the blood to its target tissue. In addition, blood irritates brain tissue, disrupting the delicate chemical balance, and, if the bleeding continues, it can cause increased intracranial pressure which physically compress the brain tissue and restricts blood flow into the brain with resulting infarction.

In cases of recovery blood and necrotic brain tissue are removed by macrophages. Blood is removed, and destroyed brain tissue is completely replaced by connective tissue, glia, and new blood vessels.

Subarachnoid Hemorrhage: This may be caused by vascular aneurysms or malformations, blood dyscrasias, intracranial tumor, intracerebral hemor­rhages, infectious disease, congenital weakness of the vessel, arteriosclerosis. Primary subarachnoid hemorrhage is bleeding due to rupture of a vessel in the subarachnoid space.

Clinical Findings

The symptoms of stroke depend on the type of stroke and the area of the brain affected. Ischemic strokes usually only affect regional areas of the brain perfused by the blocked artery. Hemorrhagic strokes can affect local areas, but often can also cause more global symptoms due to bleeding and increased intracranial pressure.

2.2.2. Методичні розробки для викладачів до проведення практичних занять з студентами.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА№1

для викладачів

ТЕМА: «Принципи будови та функціонування нервової системи. Функціональна одиниця нервової системи. Уявлення про рефлекс та рефлекторну дугу».
І. МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.

• 
  повторити принципи будови та функціонування нервової системи
  
• 
  відновити і закріпити знання про структурно-функціональну одиницю нервової системи
  
• 
  вивчити класифікацію та рівні замикання рефлекторних дуг основних фізіологічних рефлексів, оволодіти методиками їх дослідження, знання їх фізіологічних характеристик;
  
• 
  засвоїти топіко-діагностичне значення порушення фізіологічних рефлексів;
  

Міждисциплінарна

інтеграція

дисципліна	знати	вміти
І. Забеспечуючі дисципліни Анатомія Гістологія Фізіологія	- будову нейрону - спінальної та стовбурової рефлекторних дуг - гістологічну будову аферентної і еферентної ланок рефлекторної дуги - дати визначення поняття «рефлекс», «безумовний рефлекс», «аксон-рефлекс»	- графічно зобразити нейрон - графічно зобразити будову рефлекторної дуги - зобразити графічно псевдоуніполярний і мультиполярний нейрони - намалювати схему спінального рефлексу
ІІ. Забеспечувані дисципліни 1.Нейрохірургія 2.Офтальмологія	- безумовні рефлекси, які досліджуються в клініці - будову рефлекторної дуги зіничного рефлексу	- верифікувати фізіологічні рефлекси - верифікувати пряму і співдружню реакцію зіниць на світло
внутріпредметна інтеграція
Тема: 1	- будову різних типів нейронів - закон динамічної поляризації	- зобразити графічно псевдоуніполярний і мультиполярний нейрони - намалювати схему напрямку ходу нерво- вого імпульсу

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

№	Етапи заняття	Час	Місце проведення	Оснащення
1.	Організаційні заходи	2 хв.	Учбова кімната	Академічний журнал
2.	Контроль вихідного рівня знань студентів	20 хв.	Учбова кімната	Тестові задачі
3.	Оволодіння методикою дослідження	38 хв.	Палата	Неврологічний молоточок
4.	Обговорення результатів дослідження рефлекторної сфери	10 хв.	Учбова кімната	Таблиці, історії хвороби
5.	Контроль кінцевого рівня засвоєнь	15 хв.	Учбова кімната	Тестові задачі
6.	Заключення, завдання додому	5 хв.	Учбова кімната	Орієнтовна карта

ІІІ. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

На основі знань анатомії і фізіології анатомії та фізіології нервової системи та рефлекторної дуги навчити студентів на­ви­ч­кам обстеження рефлекторно-рухової сфери. Засвоїти топіко-діагностичне значення порушення ре­ф­лексів.

4. 
   МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ.
   

1. Підготовчий етап.

Викладач формулює основну мету заняття, коротко знайомить студентів з планом його проведення, пропонує кожному студентові розв’язати тести. Результати їх рішення обговорюються всією групою, викладач їх оцінює. При необхідності окремим студентам пропонується вирішення додат­ко­вих тестів.

2. 
   Основний етап.
   

Викладач демонструє методику дослідження фізіологічних рефлексів в палатах. Студенти під керівництвом і контролем викладача самостійно оволо­дівають методикою їх дослідженя. Для оцінки правильності ово­ло­ді­ван­ня методикою постійно залучаються інші студети

3. 
   Заключний етап.
   

Викладач здійснює контроль кінцевого рівня знань шляхом розв’язання кожним студентом задачі. Результати обговорюються під керів­ни­цтвом викладача студентами всієї групи. На заключення викладач відповідає на запитання студентів, дає тему наступного заняття, пропонує орієнтовну карту та рекомендовану літературу.

5. 
   ЩО СТУДЕНТ ПОВИВИНЕН ЗНАТИ
   

• 
  Принципи будови та функціонування нервової системи
  
• 
  Структура і функціональна організація нервової системи.
  
• 
  Функціональна анатомія центральної нервової системи.
  
• 
  Функціональна анатомія периферичної нервової системи.
  
• 
  Суть рефлекторної діяльності.
  
• 
  Будову рефлекторної дуги.
  
• 
  Класифікацію фізіологічних рефлексів та рівні замикання їх рефлекторних дуг.
  
• 
  Про що свідчить арефлексія, гіпорефлексія фізіологічних рефлексів.
  

5. 
   ЩО СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ
   

• 
  Досліджувати фізіологічні рефлекси.
  
• 
  Дати топіко-діагностичну оцінку змінам в рефлекторній сфері.
  

V. ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ, ЯКИМИ НЕОБХІДНО ОВОЛОДІТИ СТУДЕНТАМ

• 
  Вміти викликати фізіологічні рефлекси із слизових оболонок.
  
• 
  Вміти викликати фізіологічні шкірні рефлекси.
  
• 
  Вміти викликати сухожилкові рефлекси.
  
• 
  Вміти викликати периостальні рефлекси.
  

Тести вихідного рівня знань та контроль кінцевого рівня знань додаються.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

Основна.

1. 
   Шевага В.М. Неврологія: підручник / В.М.Шевага, А.В.Паєнок, Б.В.Задорожна. - 2-е вид., перероб. І доп.-К.: Медицина, 2009.-. 656с.
   
2. 
   Національний підручник з неврології, під ред. І. А. Григорової. – 2014.
   
3. 
   Нервові хвороби, під ред.. С.М.Віничука. – К.:Здоров’я. – 2008. – 696c.
   

Додаткова.

1. 
   Віничук С.М., Прокопів М. М. Гострий ішемічний інсульт.- Київ.- Наукова думка.- 2006.
   
2. 
   Неврология , под ред. Д.Р.Штульмана, О.С. Левина, 4-е изд. –М.:Медпресс-информ. – 2005. – 944 с.
   
3. 
   Нервові хвороби, під ред.. С.М.Віничука, Є.Г.Дубенка. – К.:Здоров’я. – 2001 – 696c.
   
4. 
   Мачерет Е.Я., Герасимчук Р.Д. Фармакотерапія неврологічних і нейрохірургічних захворювань. Івано-Франківськ. 1996.- 473с.
   
5. 
   Скоромец А.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. – М.:Медпресс. – 1998. – 304с.
   
6. 
   http://nevro-enc.ru/anatomija-nervnoj-sistemy.html
   
7. 
   http://www.medklassika.ru/triumfov_1959/
   
8. 
   spbgmupavlova.ru/nevr/13.doc
   
9. 
   http://www.booksmed.com/nevrologiya/
   

Методичну розробку підготувала ___________________ доц. Гриб В.А.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри неврології

Протокол № 1 від „_1__” _____08___ 2012 р.

МЕТОДИЧЕСКАЯ РАЗРАБОТКА№1

для преподавателей